Алчевський Олексій Кирилович

Алчевський Олексій Кирилович (1835 - 7(20) травня 1901) – підприємець, промисловець, меценат, благодійник, комерції радник, творець першого в Російській імперії акціонерного іпотечного банку та фінансово-промислової групи. Чоловік Христини Журавльової-Алчевської, народного просвітителя, автора системи навчання грамоти дорослих.

Життєпис

Починав свою діяльність у Сумах Харківської губернії. Відомим у ділових колах України став у 1868 році, коли потрапив до числа засновників і членів правління Харківського торговельного банку.

У 1871 році Олексій Алчевський брав участь у створенні Харківського земельного банку і у 1871-1901 роках був головою його правління.

У 1895 році взяв активну участь у створенні Донецько-Юр’ївського металургійного товариства з правлінням у Петербурзі. Входив до дирекції цього товариства. У роки промислового піднесення (1890-ті роки) підприємства Алчевського залучали також іноземних інвесторів. До кінця XIX століття його власність оцінювалася в 12 млн. крб.

Зробив великий внесок у розвиток економіки південного сходу України.

Був засновником «Олексіївського гірничопромислового товариства» і «Донецько-Юр’ївського металургійного товариства» (останнє володіло Донецько-Юріївським заводом), а також металургійних заводів у Маріуполі. Заводи Олексія Алчевського були єдиними в Україні металургійними підприємствами, побудованими на вітчизняних інвестиціях (решта були власністю бельгійських і британських компаній).

На початку XX століття в Росії почалася економічна криза, яка не оминула й підприємства Олексія Алчевського. Рятуючись від банкрутства, підприємець намагався отримати урядове замовлення для своїх металургійних підприємств, а також просив у Міністерстві фінансів дозволу на випуск облігацій на 8 млн крб. під заставу свого майна. Однак міністр фінансів Сергій Вітте йому відмовив.

Олексій Алчевський трагічно пішов із життя 7 травня 1901 року.

Педагогічна діяльність

Олексій Алчевський усвідомлював, що без розвитку української культури не може підноситися суспільство. Тому в 1860-х роках Алчевський очолив харківський гурток «Громада», що об’єднував близько 80 осіб, здебільшого студентів. Гостинний дім Алчевських у Харкові став культурним осередком міста. Тут спілкувалися представники української інтелігенції: О. Олесь, В. Мова, О. Потебня, М. Косач із дружиною О. Косач (Судовщиковою), Г. Хоткевич. Виступали на творчих вечорах П. Куліш, М. Вороний, Т. Рильський (батько М. Рильського). Вони читали й обговорювали твори Т. Шевченка, сперечалися про роль народництва і шляхи розвитку української освіти.

Господарі садиби запрошували на різні культурно-мистецькі заходи кобзарів, художників, співаків і музикантів. У такій духовній атмосфері діти Алчевських виховувалися як справжні українці-патріоти, їхня енергія була напоєна ідеями Івана Франка, Лесі Українки, Павла Грабовського, Вона увібрала в себе весь колорит мистецьких барв, природи, пісні: Дмитро став кандидатом природничих наук, добре грав на віолончелі й малював; Григорій прославився як композитор і вокальний педагог; у скарбницю світового музичного мистецтва помітний внесок зробив Іван, знаменитий оперний співак. Харківську художню школу закінчила Анна – майбутня дружина відомого архітектора О. М. Бекетова; пов’язав свою долю з освітою Микола, автор першого українського «Букваря» і кількох романів; дочка Христя гарно співала й малювала, її поетичний доробок становить 12 збірок віршів, поем і 3-й том бібліографічного покажчика «Що читать народу?».

Символом незламності української душі в сім’ї Олексія та Христини Алчевських був образ Кобзаря та його творчість.

Алчевський ініціював і фінансував спорудження першого пам'ятника Тарасові Шевченку (Харків, 1899). У ті часи офіційно відкрити пам'ятник українському поетові було неможливо, тому він зробив це як приватна особа на власній території в саду. Автор пам'ятника — скульптор Володимир Беклемішев. Пам'ятник був зроблений з дорогого білого мармуру.

І в шкільництві Олексій і Христина Алчевські були пройняті національними ідеями, уважно стежили за розвитком народних шкіл в Україні, брали участь у просвітницькому русі.

В перших недільних школах (до заснування власної) X. Алчевська навчала молодь за «Граматкою» П. Куліша.

За словами дружини, Олексій Алчевський був «фанатичним українцем», вкладав великі суми грошей в український рух.

Олексій Алчевський у 1878 р. купив у Катеринославській губернії с. Олексіївку, де заснував і на власні кошти утримував зразкову початкову школу, у якій працювала Христина Данилівна та учителював Борис Грінченко. В інших селах, що належали до маєтку Алчевських, їх коштом утримувалися народні доми, де опановували грамоту і діти, і дорослі. Багатьом вихідцям із селянських сімей Олексій Алчевський допоміг отримати вищу спеціальну освіту. Його коштом були споруджені церкви, лікарні, бібліотеки, недільні школи в Сумах.

Література

Адреса чайных магазинов Алчевских: Николаевская пл. Городской дом ; Екатеринославская ул., дом Проппера. Харьковский календарь на 1893 г. : в 2-х кн. Харьков : Тип. губ. правления, 1893. С. 95-96, 100.
Акимова Н. «Он шел свободной и негаснущей дорогой…» : (родословная А. Блока в созвездии знаменитых семей [в т. ч. харьковские Бекетовы и Алчевские]) / Н. Акимова // Зеркальная струя. 1996. № 7. С. 30-32.
Актуальні питання вітчизняної та світової історії. Суми : Сумський державний університет, 2010. 240 с.
Акционерное Донецко-Юрьевское металлургическое общество: его учреждение разрешено А. К. Алчевскому и уроженцу Финляндии Б. Б. Герберцу // Харьков. губ. ведомости. 1895. 23 июля.
Алексей Кириллович Алчевский : [некролог] // Харьков. губ. ведомости. 1901. 9 мая.
Алчевська Х. [Про О. К. Алчевського] / Х. Алчевська // Алчевська Х. Тогочасне й наше. Харків, 1911.
Алчевська Х. О. Автобіографічні уваги : [про Х. Д. Алчевську та О. К. Алчевського ; пам’ятник Шевченку в Харкові ; згадано Р. Драгоманову, Г. Хоткевича, І. Франка, О. Кобилянську, М. Міхновського] / Х. О. Алчевська // Алчевська Х. Твори. Київ, 1980. С. 433-435.
Алчевська Х. О. Тогочасне й наше : [в т.ч. про О. К. Алчевського] / Х. О. Алчевська // Алчевська Х. Твори. Київ, 1980. С. 366.
Алчевський Олексій Кирилович (1835-1901, меценат, благодійник, промисловець, банкір, громадський діяч, уродженець Сумщини) // Освіта Сумщини в іменах : педагогічний довідник / В. Ю.Голубченко ; Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. Суми : Університетська книга, 2012. С. 10-13.
Алчевський Олексій Кирилович / Л. О. Шептура // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-43873
Алчевський Олексій Кирилович // Укр. рад. енцикл. словник. Вид. 2-ге. Т. І. Київ, 1986. С. 56-57.
Алчевський Олексій Кирилович : [1835-1901] // Укр. рад. енциклопедія. Т. І. Київ, 1959. С. 178.
Алчевські – родина діячів української культури : [довідка]. Митці України : Енцикл. довідник. Київ, 1992. С. 20-21.
Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования (1655 по 1905 год) : ист. монография / Д. И. Багалей, Д. И. Миллер. Т. 2. (ХІХ – нач. ХХ-го века). Харьков, 1912. об А. К. Алчевском. С. 168, 292, 294, 297, 299, 559, 562. 563, 568, 640.
Безхутрий М. Пам’ятник Шевченку в садибі Алчевських ; Алчевські та С. Васильківський / М. Безхутрий // Безхутрий М. Сергій Васильківський. Київ, 1979. С. 197.
Беликов Ю. А. Алчевский Алексей Кириллович / Ю. А. Беликов, Ю. А. Петров // Экономическая история России с древнейших времен до 1917 г. : Энциклопедия. Москва : РОССПЭН, 2008. Том 1: А – М. С. 81-83.
Белов В. Д. А. К. Алчевский : (1835-1901) / В. Д. Бело ; с предисл. Л. Ф. Снегирева. Москва : Печатня А. И. Снегиревой, 1903. 21 с.
Бовыкин В. И. Формирование финансового капитала в России / В. И. Бовыкин. Москва, 1984.
Бондаренко С. Золоті імена Сумщини : сотні відомих людей, які прославили нашу область / С. Бондаренко, Н. Меднікова // Панорама. 2012. № 3, 11-18 января. С. А 8-А 9.
Бондар-Терещенко І. Христя Журавльова і Олексій Алчевський – То що ж “читати” народові? / І. Бондар-Терещенко // Слово. 1995. № 5. С. 6-7.
Васильева Н. Сохранение семейных традицій : [Алчевские, Бекетовы, Потебни, Багалеи, Хоткевичи] / Н. Васильева // Слобода. 1995. 18 октября. С. 4-5.
Вишняков О. Олексій Алчевський. Українець, який нам потрібен / О. Вишняков, І. Дубченко. [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine] // «Історична правда», 2019. 26 листопада.
Водотика Т. Історії успіху: видатні українські бізнесмени XIX ст. / Т. Водотика. Харків : Фоліо, 2019. 235 с. (Справжня історія).
Гапотченко А. Убийство, из-за которого Донбасс стал русскоязычным / А. Гапотченко. Режим доступу: https://andreistp.livejournal.com/9452728.html.
Гнесин М. Ф. Семья Алчевских / М. Ф. Гнесин // Гнесин М. Ф. Статьи, воспоминания, материалы. Москва, 1961. С. 129-130.
Головко О. Родина Алчевських: вони не були улюбленцями фортуни / О. Головко // Слобода. 1995. 23 сентября. С. 6.
Голубченко В. Обласній бібліотеці – ім'я справжнього патріота : [автор пропонує назвати Сумську обласну державну бібліотеку іменем О. Л. Алчевського – засновника першої громадської бібліотеки в Сумах] / В. Голубченко // Ярмарок. 2009. № 10, 5 березня. С. 1.
Гомон М. Розповіли архівні документи : [з історії створення пам’ятників Т. Шевченку в Харкові ; Алчевські, М. Сумцов та ін.] / М. Гомон // Вечірній Харків. 1984. 21 берез.
Дей О. І. [Псевдоніми та криптоніми О. К. Алчевського] / О. І. Дей // Дей О. І. Словник українських псевдонімів. Київ, 1969. С. 436.
Єненко Ю. Наші кревні: Грінченки й Алчевські на Луганщині / Ю. Єненко // Літературна Україна. 1993. 21 січ.
Забажан Л. Олекса Алчевський – український банкір і меценат / Л. Забажан // Шлях перемоги. 1995. 18 лист.
Иванцова Т. Алчевских трудно переоцінить : [о семье Алчевских ] / Т. Иванцова // Вечерний Харьков. 1991. 1 авг.
Казакевич Г. Майстер праці життєвої прози / Г. Казакевич, О. Казакевич // Локальна історія. 2020. № 10. С. 18-21.
Казакевич О. Родина Алчевських в українському національному русі / О. Казакевич // Український історичний збірник. Київ, 2006. Вип. 9.
Клейн Б. Будинок Алчевських / Б. Клейн // Слобід. край. 1993. 7 груд.
Клепач Т. Життя за ради світла і добра: сторінками життєпису родини Алчевських / Т. Клепач // Дивослово. 2014. № 6. С. 53-56.
Ковалець-Грузинська Л. Суцвіття родинного таланту: штрихи до сімейного портрету Алчевських / Л. Ковалець-Грузинська // Жінка. 1992. № 1. С. 6-7.
Корогод Г. I. О. К. Алчевський – промисловець i меценат / Г. I. Корогод // Третя Сумська обласна наукова історико-краєзнавча конференція, (7-8 грудня 1999 р.) : збірник статей / [редкол.: П. М. Щербань, Б. Л. Корогод, В. В. Турков та ін.]. – Суми : Ред.-вид. відділ СДПУ, 1999. С. 46–48.
Костина В. Украинский Савва Морозов: Алексей Алчевський: финансист, просветитель, промышленник, миллионер, меценат, патриот / В. Костина // Панорама. 2007. № 35, 29 авг.-5сен. С. А 18.
Краснящих А. Корисний олігарх. Історія одного самогубства, «харківського краху» і першого в Україні пам'ятника Шевченку / А. Краснящих. [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine] // Українська правда. 17 грудня 2021.
Крячок М. І. Документи родини Алчевських у фондах ЦДАМЛМ України / М. І. Крячок // Архіви України. 1996. № 4-6.
Кутинський М. Алчевський Олексій Кирилович. (1835-1901) / М. Кутинський // Дніпро. 1990. № 1. С. 138.
Лазанська Т. І. Алчевський Олексій Кирилович / Т. І. Лазанська. [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.] ; Інститут історії України НАН України. Київ : Наукова думка, 2003. Т. 1 : А - В. С. 70.
Лазечко П. Меценати української культури : [в т.ч. про Алчевських і споруджений ними пам’ятник Т. Шевченку] / П. Лазечко // Культура і життя. 1996. 24 квітня. С. 4.
Ленський О. В. Рід Алчевських / О. В. Ленський. Суми : Власне вид-во О. В. Ленського, 2012. 40 с. : іл.
Ленський О. Під банером: трагедія будинку Сафронова – від Алчевського до Щербаня / О. Ленський // Панорама. 2020. № 33, 12-19 серпня. С. А 7.
Малахов В. Счастливая звезда Алчевского : штрихи к портрету Алексея Кирилловича Алчевского и ко времени, в котором он жил : [о харьк. банкире и промышленнике ХІХ - нач. ХХ в.] / В. Малахов // Веч. Харьков. 1993. 1, 3, 6, 8, 10, 13, 15, 20 липня.
Малахов В. Явление Алчевского: история взлета и падения укр. финансиста и предпринимателя / В. Малахов // Зеркало недели. 1998. 12 дек. С. 11.
Мизгін К. Справжній подарунок : [музично-просвітницькі вечори, присвячені родині Алчевських] / К. Мизгін // Панорама. 1999. 5 июня. С. 12.
Об открытии в Харькове Высшего технического училища ; выступление А. К. Алчевского // Харьков. губ. ведомости. 1882. 12 апреля.
Олексій Алчевський. Українець, який нам потрібен [Електронний ресурс] : офіц. веб.-сайт. Історічна правда. Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2019/11/26/156513/.
Олексій Кирилович Алчевський [Електронний ресурс] : офіц. веб-портал. Офіційний сайт : Енциклопедія історії Українию. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN.
Орленко И. А. [О семье Алчевских] / И. А. Орленко // Орленко И. А. Туристу о Харькове. Харьков, 1986. С. 101-102.
Петренко М. Бібліотека імені Алчевського? : відгук [на пропозицію В. Голубченка про присвоєння імені Олексія Алчевського обласній науковій бібліотеці] / М. Петренко // Ярмарок. 2009. № 11, 12 березня. С. 2.
Петрик Т. Рідкісні матеріали родини Алчевських / Т. Петрик // Слово. 2002. № 4.
Петров Ю. А. Крах Алчевского и Фирма Рябушинских / Ю. А. Петров // Отечественная история. Москва, 1995. № 4. С. 52-75.
По поводу двадцатипятилетия второго Харьковского общества взаимного кредита : [Осн. по предложению А. К. Алчевского ; Истекшие 24 года дали обществу 2973516 руб. 83 коп. валютной прибыли] // Харьков. губ. ведомости. 1896. 30 окт.
Посохов С. Банк Алчевского / С. Посохов, С. Куделко // Вечерний Харьков. 1996. 3 сент. (Харьк. численник).
Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. Донецьк : Східний видавничий дім, 2011. 216 с.
Про членів родини Алчевських // Рідний край : навчальний посібник з родинознавства. Харків, 1993. з змісту : Алчевський О. К. : 190, 553.
Рофе-Бекетов Ф. Андрей Бекетов – почетный академик, ректор, дед Александра Блока : [Харьков. период жизни Андрея Бекетова (1859-1861), в т.ч. связь с семьей Алчевских] / Ф. Рофе-Бекетов // Панорама. 1993. № 6. февр. С. 7.
Салтан А. Н. История олигархов. Триумф и трагедия Алексея Алчевского / А. Н. Салтан // Олигарх. 13 лютого 2016. (рос.)
Слабошпицький М. Алчевські / М. Слабошпицький // Дивослово. 2003. № 3, С. 7-11.
Слободін К. Діла і дні Олексія Алчевського / К. Слободін // Вечірній Харків. 1993. 11 лют.
Сохань А. Великие земляки: Алчевские : имя крупнейшего украинского промышленника и мецената ведет свою родословную из Сум / А. Сохань // Ваш шанс. 2009. № 51, 23 дек.-30 дек. С. 28 А.
Спектакль в саду «Тиволи» в пользу общества наборщиков г. Харькова. Среди пожертвователей – А. К. Алчевский // Харьков. губ. ведомости. 1895. 30 мая.
Справочные материалы. Харьковский календарь на 1871 год с картою Харьков. губ. / сост. А. Подвысоцкий. Харьков : Тип. К. П. Счасни, 1870. Член правления Харьков. Торг. банка А. К. Алчевский. С. 542.
Трубникова Л. Н. Украинцы Серебряного века / Л. Н. Трубникова // С. Рахманінов та культура України ; Т. Г. Шевченко в контексті світової культури (до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка). Харків, 2014. Кн. 1, 2, 3. С. 200-211. (С. Рахманінов: на зламі століть ; вип. 11).
Трубнікова Л. М. Життя дано на добрі справи : (Меценатство в Україні) / Л. М. Трубнікова // С. Рахманінов та культура України. Харків, 2011). С. 191-204. (С. Рахманінов: на зламі століть ; Вип. 8, ч. 2 : Проблеми та перспективи розвитку культури в незалежній Україні (до 20-річчя Незалежності України).
Трубнікова Л. М. Родина Алчевських – сузір’я талантів / Л. М. Трубнікова // С. Рахманінов та культура України (до 25-річчя Незалежності України) : наук. ст. учасників XIV Міжнар. наук.-теорет. симп. Харків, 2016. Кн. 2 : Родина Алчевських та її внесок в розвиток української культури. С. 4–13. (С. Рахманінов: на зламі століть ; вип. 13).
Харьковская адресная книга с календарем на 1886 г. с указателем железных дорог / сост. Ф. Ю. Меритц. Харьков : Тип. М. Ф. Зильберберга. 1886.
Харьковский земельный банк приобретает в собственность три дворовые места на углу Николаевской пл. и Инструментального пер. учредитель А. К. Алчевский ; Архитектору Бекетову поручено возведение нового здания // Харьков. губ. ведомости. 1895. 5 июня.
Хвостенко Г. Що в імені твоїм, Алчевськ? : [династія купців Алчевських мешкала в Сумах] / Г. Хвостенко // Суми і сумчани. 2008. № 12, 21 березня. С. 13.
Цыпин С. Под поїзд : [о судьбе А. К. Алчевского] / С. Цыпин // Цыпин С. Харьков в байках и анекдотах. Харьков, 2001. С. 139-140.
Шаповалов И. Взлет и трагедия миллионера Алчевского : [учредителя Харьк. Торгового и Земельного банков] : из истории Харькова / И. Шаповалов // Время. 1992. 26 дек.
Шоломова С. «…Донині серед людей передових» : [родина Бекетових, ХIХ ст., Харків ; в т.ч. згадуються Алчевські] / С. Шоломова // Прапор. 1979. № 10. С. 118-123. (Харків і харків’яни).
Яголим Б. С. [Кадмина и семья Алчевских] / Б. С. Яголим // Яголим Б. С. Комета дивной красоты. Москва, 1970.
Ямковой А. Жизнь и деятельность семьи Алчевских : документально-краеведческий очерк, посвященный 170-летию со дня рождения А. К. Алчевского / А. Ямковой // Алчевск. 2004.