Дядечко Микола Платонович

          Дядечко Микола Платонович (17 грудня 1912 – 6 січня 2000) – український вчений-ентомолог, знаний спеціаліст у галузі біологічного захисту рослин, академік Національної академії аграрних наук України, завідувач кафедри захисту рослин Української сільськогосподарської академії, педагог. Доктор біологічних наук, професор. Засновник української школи біологічного захисту рослин. Заслужений діяч науки і техніки України (1998). 

Народився в м. Путивль Курської губернії  Російської імперії (нині Сумська область) в сім'ї робітника.

Після закінчення середньої школи юнак продовжив навчання в Рильському агротехнікумі, який закінчив із відзнакою у 1932 році. 

Протягом 1932–1934 рр.  Микола Дядечко працював вчителем біології та хімії в Бунякинській середній школі Путивльського району.

У 1934 році він вступив до біологічного факультету Сумського педагогічного інституту (нині університет) імені А. С. Макаренка, який закінчив з відзнакою у 1938 році, де відтоді і працював до 1941 року асистентом кафедри зоології. 

        З перших днів 2-ї світової війни М. П. Дядечко знаходився у лавах Радянської Армії. Закінчив курси у Харківському військово-політичному училищі. Служив заступником командира роти з політичної частини 213-ї стрілецької дивізії. Брав участь у боях на Воронезькому фронті. У 1946 році навчався у Вищій офіцерській школі в Оранієнбаумі. 

1946 року М. Дядечко був демобілізований у званні старшого лейтенанта  та почав працювати старшим викладачем кафедри зоології Глухівського педагогічного інституту ( нині Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка).

З 1947 року Микола Платонович перейшов на роботу до Інституту ентомології і фітопатології (нині Інститут захисту рослин НААН України) на посаду молодшого наукового співробітника, а згодом - старшого наукового співробітника лабораторії ентомофагів.

 У 1952 році Микола Дядечко успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук, яка була створена на основі  його монографії «Кокцинеліди України». 

1956 року науковець очолив лабораторію біологічних методів боротьби зі шкідливими комахами, з 1960 року став завідувачем відділу боротьби із колорадським жуком, у 1964 році - завідувачем відділу сільськогосподарської ентомології. 

1966 року вчений захистив докторську дисертацію, яка була представлена його монографією «Трипси, або бахромчастокрилі Європейської частини СРСР», у якій він узагальнив ряд своїх досліджень.

У 1966 році Микола Платонович отримав диплом доктора біологічних наук, у 1967 році – атестат професора.

З 1968 року і до останніх днів професійна діяльність М. П. Дядечка була пов’язана з Українською сільськогосподарською академією (нині Національний університет біоресурсів та природокористування України).

Упродовж 1970–1973 рр. професор очолював факультет захисту рослин, а з 1974 до 1987 року завідував кафедрою сільськогосподарської та лісової ентомології та керував науковою роботою студентів і аспірантів. 

За участь у Другій світовій війні і доблесну працю М. П. Дядечко нагороджений 8 медалями. За вагомий внесок у розвиток науки йому присвоєно звання Заслужений діяч науки і техніки України (1998). 

          Помер Микола Платонович 6 січня 2000 року у м. Києві.

          29 вересня 2005 року ім’я професора було присвоєно кафедрі ентомології Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Микола Платонович Дядечко понад шість десятиліть свого життя присвятив розвитку ентомологічної науки і особливо розробці засад біологічного методу захисту рослин. Науковець став заслуженим корифеєм у галузі біологічного захисту рослин.

Напрямом його наукової діяльності було удосконалення і впровадження біологічного захисту сільськогосподарських культур та управління динамікою чисельності шкідливих і корисних організмів в основних польових агроценозах України.

Неоціненним є вклад М. Дядечко у вивчення динаміки чисельності корисних та шкідливих комах в агроценозах, розведення та застосування корисної ентомофауни, розробку засад біологічного методу захисту рослин як екологічної основи підвищення врожайності та якості сільськогосподарських культур.

          М. Дядечко працював над розробкою заходів щодо більш ефективного використання природної корисної фауни, а також патогенних мікроорганізмів для боротьби з найнебезпечнішими шкідниками сільськогосподарських культур. Багато зусиль витратив на розробку технології штучного розмноження ентомофагів у лабораторних умовах та її впровадження у біолабораторіях районних станцій захисту рослин, а також біофабриках.

Сформувався як висококваліфікований вчений в Українському науково-дослідному інституті захисту рослин. Набутий досвід використовував у подальшій своїй понад 30-річній науково-педагогічній роботі в Українській сільськогосподарській академії.

Сформував наукову школу, підготувавши понад 100 кандидатів та докторів наук, в тому числі біля 50 аспірантів з країн Азії, Африки, Латинської Америки.

Професор опублікував понад 500 науково-методичних праць (35 монографій, підручників і навчальних посібників). Спільно зі своїми учнями розробив «Технологію розведення трихограми» та рекомендації щодо її застосування на польових та овочевих культурах з метою отримання екологічно безпечної продукції для дієтичного і дитячого харчування. Одержав понад 20 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.

Вчений посилено займався громадською діяльністю, він був членом трьох спеціалізованих рад із захисту дисертацій. Очолюваний ним методичний центр вдосконалення й використання біологічних засобів захисту рослин в Україні здійснював масштабну пропагандистську роботу з впровадження біологічного методу захисту рослин.