Горобець Юрій Іванович

          Горобець Юрій Іванович (1 червня 1947 – 1 березня 2021) – український вчений, фізик, фахівець у галузі фізики тонких магнітних плівок, педагог, доктор фізико-математичних наук, професор. Член-кореспондент Академії педагогічних наук України, заступник Міністра освіти України (1995–2000).  Заслужений діяч науки і техніки України (1997).

Народився у с. Хоружівка Недригайлівського району (нині Роменський район Сумської області).

Юрій Горобець почав навчатися в Ямпільській середній школі (до 5-го класу), згодом продовжив навчатися в Сумській середній школі №1, яку закінчив у 1965 році. 

1965–1971 рр. – період навчання у Харківському державному університеті (нині Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). 

Упродовж 1971–1974 рр. Юрій Іванович навчався в аспірантурі ХНУ на кафедрі ядерної фізики. У 1974 році захистив дисертацію на здобуття вченого звання кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «Теоретична фізика».

З 1974 до 1995 рр. вчений  працював у Донецькому державному університеті (нині Донецький національний університет імені Василя Стуса), пройшовши шлях від асистента, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри до проректора з наукової роботи. 

1982 року Ю. І. Горобець захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Фізика твердого тіла». У 1984 році отримав звання професора.

Протягом 1995–2000 рр. науковець працював заступником Міністра освіти України з наукової роботи.

Паралельно, з 1997 року працював у Київському національному технічному університеті (нині Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського») завідувачем кафедри експериментальної та загальної фізики.

У 2000 році Юрій Іванович був призначений начальником департаменту Міністерства освіти і науки України.

Протягом 2001–2015 рр. Юрій Горобець — заступник директора Інституту магнетизму Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України (нині Інститут магнетизму імені В. Г. Бар’яхтара Національної академії наук України). З 2016 року очолив цей заклад і почав працювати завідувачем кафедри загальної та експериментальної фізики фізико-математичного факультету в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», викладав курси теоретичної фізики. Упродовж 2016-2021 рр. професор Ю. І. Горобець був директором Інституту магнетизму імені В. Г. Бар’яхтара Національної академії наук України.

Помер Юрій Іванович 1 березня 2021 року у Києві.

Вчений – лауреат премії імені С. І. Пекаря Національної академії наук України за цикл праць «Фазові перетворення і неоднорідні структури у впорядкованих системах», яку було виконано у співавторстві, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат Республіканської премії імені М. Островського в галузі фізики; нагороджений орденами «За заслуги» ІІ і ІІІ ступенів, почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України» (1997).

Своїм особистим творчим доробком Юрій Іванович Горобець збагатив світову і вітчизняну науку в галузі фізики магнітних явищ і магнітних фазових перетворень. Він дослідив чимало магнітних систем різної просторової розмірності та встановив відмінності їхніх властивостей. Разом зі своїм вчителем – академіком НАН України Віктором Григоровичем Бар’яхтаром вивчав різноманітні нелінійні збудження у феро- і антиферомагнетиках, встановив особливості формування в них доменних структур. Багато результатів Ю. І. Горобця в останні роки стосувалися дослідження впливу магнітного поля на низку життєво важливих процесів.

Напрям наукової діяльності професора – фундаментальні та прикладні проблеми мезо- та нановимірних кристалічних магнітних структур, зокрема дослідження спінових хвиль і магнітних тривимірних солітонів та скірміонів у феро- та антиферомагнетиках, дослідження магнітних властивостей біогенних магнітних наночастинок тощо. 

В інституті магнетизму імені В. Г. Бар’яхтара Національної академії наук України Ю. І. Горобець заснував наукову школу в галузі фізики тонких магнітних плівок та мезо- і нанорозмірних магнітних структур.

Юрій Іванович є автором понад 300 наукових праць, зокрема 4 монографій та 4 навчальних посібників з проблем вивчення магнітостатичних хвиль у багатошарових плівках, властивостей керамічних високотемпературних надпровідників, плівок надпровідників та доменних структур у них. Він підготував кілька докторів та понад 20 кандидатів фізико-математичних наук.

До відомих праць вченого належать: «Циліндричні магнітні домени та їх ґрати» (1988), «Вступ до фізики фрактальних структур» (2000) та ін.

Окрім науково-педагогічної діяльності Юрій Горобець виконував широке коло громадських доручень. Зокрема, був головою науково-експертної секції Міністерства освіти і науки України «Загальна фізика», заступником голови спеціалізованої ради із захисту дисертацій при Інституті магнетизму Національної академії наук України та Міністерстві освіти і науки України, членом Державної комісії України єдиного часу.