Ковальчук Галина Василівна

Ковальчук Галина Василівна (03 жовтня 1938 - 11 травня 2019) – знана українська вчена в галузі педагогіки та методики викладання природознавства, зоології та екології, педагогиня, кандидатка педагогічних наук, професорка. Відмінник народної освіти (1987), Заслужений працівник освіти України (1994).

Народилася в с. Рудня-Крупчатка Лугинського району Житомирської області. 

1961 року закінчила біологічний факультет Ужгородського державного університету за спеціальністю «зоологія». 

Упродовж 1961-1965 рр. працювала вчителькою біології у сільських школах Вінниччини та рідної Житомирщини. У 1965 році Галина Ковальчук обійняла посаду наукового співробітника зоологічного музею Ужгородського державного університету.

У 1967 році переїхала до м. Глухів та почала працювати у Глухівському державному педагогічному інституті (нині Глухівський національний педагогічний університет ім. О. Довженка) на посаді асистента кафедри природничих дисциплін.

1974 року Галина Ковальчук захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук.

Галина Василівна почергово обіймала посади викладача, старшого викладача, доцентки, завідуючої кафедрою природничих дисциплін, професора.

Протягом понад 20 років (1985–2008) Г. В. Ковальчук очолювала кафедру природничих дисциплін, яка за цей час стала однією з найкращих і найвпливовіших в університеті, стояла біля витоків запровадження спеціальності «Біологія» та створення природничого факультету Глухівського національного педагогічного університету. Завдяки ентузіазму Галини Василівни Ковальчук в університеті був створений зоологічний музей. 

За значний внесок у підготовку педагогічних кадрів Галина Василівна Ковальчук нагороджена знаком МОН України «Відмінник народної освіти» (1987), медаллю «Ветеран праці». Указом Президента України науковиці присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (1997). Неодноразово її праця була відзначена Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України.

Вийшовши на пенсію у 1990 році, Г. В. Ковальчук деякий час проживала в м. Глухів та потім із чоловіком переїхала до Криму. 

Померла 11 травня 2019 року в м. Севастополь, де й похована.

Наукова і педагогічна спадщина Галини Василівни Ковальчук стала важливим внеском у розвиток екологічного мислення й педагогіки. Тривалий час Галина Василівна була провідною викладачкою курсу «Зоологія з основами екології» не лише у Глухівському педагогічному інституті, але й серед колег України. 

Науковиця досконало володіла методикою викладання, керувала дипломними та магістерськими роботами студентів.

На початку 1990-х років, чи не єдина в Глухівському педагогічному інституті, Галина Василівна у навчальному процесі при викладанні курсу зоології та методики викладання природознавства, послугувалась українською мовою.

Г. Ковальчук активно займалася науково-дослідною та науково-методичною роботою. 

Була членом редакційної колегії журналу «Початкова школа», на сторінках якого друкувались численні публікації з проблем екологічної освіти та виховання вчителів та учнів під рубрикою «Червона книга України»; науковою кореспонденткою відділу початкового навчання науково-дослідного інституту педагогіки Української РСР.

Г. В. Ковальчук зробила значний внесок у розроблення методики екологічної освіти та виховання школярів, входила до складу координаційної ради України з проблем екологічної освіти, брала активну участь у розробці концепції екологічної освіти, яка активно запроваджувалася в тодішніх школах України. 

Галина Василівна однією з перших торкнулася проблеми формування у школярів екологічних понять, екологічної культури і свідомості. Її розробки виходили за межі традиційної методики, орієнтувались на нові підходи до викладання предметів біологічного циклу, формуючи нове для того часу розуміння відповідальності кожного за збереження природи.

Галина Ковальчук – авторка понад 100 науково-методичних публікацій у журналах, збірниках з проблем природознавства, екології, зоології та навчальних посібників для студентів педагогічних вищих навчальних закладів. 

Серед них здобули популярність «Зоологія з основами екології», яка перевидавалася 6 разів (1988, 2000, 2001, 2003, 2007, 2018 рр.), «Методика викладання природознавства» (два видання: 1981, 1990 рр.) та «Методичні рекомендації з основ екології» (1999), «Книжка для читання з природознавства, 2 клас» (1984), Проєкт концепції неперервної екологічної освіти та виховання в Україні (1995) та ін.

Під керівництвом Г. В. Ковальчук виросла ціла плеяда молодих фахівців, що гідно продовжують напрацювання її наукової школи (Надія Василівна Хлонь, Алла Миколаївна Кмець, Інна Миколаївна Коренєва, Марина Володимирівна Хроленко та інші).