Ковальов Олександр Єгорович

          Ковальов Олександр Єгорович (3 вересня 1948) – український художник, педагог, доцент, засновник центру народознавства «Калинові криниці». «Заслужений працівник народної освіти України» (1999), «Відмінник освіти України» (1985).

Народився в с. Гірки Новгород-Сіверського району на Чернігівщині в сім’ї сільського тесляра. 

Після закінчення семирічки в рідному селі Олександр Ковальов вступив до училища декоративно-прикладного мистецтва у м. Івано-Франкове Львівської області.

Одержавши диплом, він у 1966–1967 навчальному році працював учителем образотворчого мистецтва та праці у Камській восьмирічній школі Чернігівської області. Згодом він переїхав до Сосниці, де працював вчителем малювання у школі.  

Восени 1967 року молодий вчитель був призваний до лав Збройних Сил. Саме тут помітили його талант та дозволили молодому сержанту займатися творчістю при штабі полку. Путівку для розвитку майстерності дав генерал округу, що вирішив відвідати молодого художника. Завдяки його підтримці військова служба Ковальова тривала не до листопада, а лише до травня 1969 року з направленням до подальшого навчання.

 У серпні 1969 року він вступив до Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського (нині Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського) на художньо-графічний факультет. Педагогічну практику йому вдалося пройти не у глухівській школі, а у Глухівському державному учительському інституті.

1973 року Олександр Єгорович одержав лист-запрошення на роботу до Глухівського державного педагогічного інституту імені С. М. Сергєєва-Ценського (нині Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка).

У 1978 році він обійняв посаду старшого викладача кафедри педагогіки. 

З 1995 року О. Ковальов – доцент кафедри естетичного виховання, а з 1998 року він – завідувач кафедри естетичного виховання.

 2001 року педагог перейшов на посаду доцента кафедри педагогічної творчості.

З 2009 року Олександр Ковальов обіймає посаду доцента кафедри теорії і методики початкової освіти.

О. Є. Ковальов відзначений: почесним званням «Відмінник народної освіти України» (1985), почесним званням «Заслужений працівник народної освіти України» (1999), Почесною грамотою Президії Українського фонду культури (2004), дипломом ІІ ступеня організаційного комітету Всеукраїнської виставки-форуму книги (2007), Подякою Президента НАПНУ Василя Кременя (2012) тощо.

О. Є. Ковальов працює над проблемою наукового дослідження етапів розвитку народного декоративно-прикладного мистецтва України. Ефективність впливу мистецтва характеризує рівнем індивідуального осягнення духовних цінностей, їх перетворенням у неповторний внутрішній світ суб’єкта, що потребує відповідної підготовки й ознайомлення студентів з художніми творами. Такі завдання він вирішує в процесі викладання образотворчих дисциплін, спрямованих на узагальнення та поглиблення естетичної, художньої, культурологічної та професійної компетенції майбутнього педагога.

Його лекції, лабораторні та практичні заняття з методики викладання образотворчого мистецтва, а особливо з фахових дисциплін (рисунок, живопис, декоративно-прикладне мистецтво, скульптура) завжди відзначаються високим науково-педагогічним рівнем.

О. Є Ковальов зібрав на Глухівщині багатий матеріал народної вишивки, кераміки, писанкового розпису, оформлення святкових короваїв, різьблення по дереву. Він залучає студентів до відродження, розвитку та збереження творів народного декоративного мистецтва України. На матеріалі дослідження розробив проект і створив регіональний науково-методичний центр етнографії декоративно-прикладного мистецтва Сіверщини.

Сам митець завжди надихається старовинними пам’ятками архітектури, а витонченість пензля шліфував на досвіді відомих майстрів. З роками збагачувалася художницька палітра майстра. Викладач все більше поринав у вивчення історії декоративно-прикладного мистецтва полісько-сіверського регіону України, вивчав народні ремесла. 

На основі його досліджень і методичних розробок в Глухівському педагогічному інституті було створено центр народознавства «Калинові криниці». Над експозиціями працювали історики і краєзнавці, філологи і художники університету під керівництвом Олександра Ковальова. У «Калинових криницях» вдалося зібрати всі види декоративно-прикладного мистецтва Сіверщини, головні обереги придеснянського краю – зразки рушників і писанок, картини, гончарські речі – словом, розмаїття предметів побуту, археологічні знахідки з глибин століть. Народознавчий центр постійно поповнюється новими експонатами, зокрема творчими роботами митця Олександра Ковальова та його вихованців.

Досліджуючи декоративно-прикладне мистецтво рідного краю, Олександр Єгорович багато часу віддав творенню «фірмового», глухівсько-сіверського рушника на зразок знаменитого кролевецького. Однак той же хрестик «горить» на ньому по-глухівськи, рушникова «графіка» представлена повнотою місцевих сюжетів, в барвистих орнаментах – види Глухова, памʼятки культури і архітектури: красень університет, глухівські храми – Миколаївська церква, Трьох Святих Анастасій, Спасо-Преображенський храм, Тріумфальна арка та ін.

Він є автором понад 30 наукових праць та автором 3 навчально-методичних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України. Першим постала «Методика викладання декоративного мистецтва у початковій школі» (1997), потім «Декоративно-прикладне мистецтво у школі. 1–7 класи» (2006), «Образотворче мистецтво у школі» (2019).

Художник – учасник понад 50 міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставок творів декоративно-прикладного мистецтва. Він був учасником дев’яти республіканських художніх виставок «Людина і світ» у Києві під егідою дирекції виставок Спілки художників України. Зокрема, за картину «Щастя» був відзначений Почесною грамотою оргкомітету Республіканської художньої виставки, присвяченої 40-річчю Великої Перемоги.

Олександр Єгорович – член Спілки дизайнерів України.