Квітка Климент Васильович

Квітка Климент Васильович (4 лютого 1880 – 19 вересня 1953) – юрист, український етнограф, музикознавець, дослідник поліського фольклору. Зібрав і систематизував понад 6 тисяч українських, білоруських, російських народних пісень, записав на фонографі голоси Івана Франка, Лесі Українки, кобзаря Гната Гончаренка й інших українських митців. Написав багато наукових праць з історії та теорії музичного фольклору, музичних інструментів, створив низку навчальних і методичних посібників. Жертва сталінських репресій.

Життєпис

Народився у селі Хмелів Роменського району Сумської області у родині нащадків українських козаків (у ряді публікацій написано про кровні зв'язки з родом Г. Квітки-Основ'яненка – відомого українського письменника, але це не відповідає свідченням самого Климента Квітки з «Автобіографії»).

1897 року закінчив 5-ту київську гімназію із золотою медаллю. У гімназичні роки навчався й у Музичному училищі Київського відділення музичного товариства по класу фортепіано.

У 1896 році співпрацював із журналом «Київська старовина». Продовжив освіту в Київському університеті Святого Володимира (нині Національний університет імені
Т. Шевченка), де був концертмейстером хору. У 1902 року закінчив юридичний факультет Київського університету.

По закінченні університету працював в окружних судах у Тифлісі (1902-1905) та Сімферополі (1905-1907). У 1907 року Климент Квітка одружився з Ларисою Петрівною Косач, видатною українською поетесою, знаною як Леся Українка, з якою прожив 6 років до її смерті у 1913 році.

З 3 листопада 1917 року – його призначено заступником генерального секретаря судових справ Української Центральної Ради. 31 березня 1918 року призначений на посаду заступника міністра юстиції УНР. В 1918 році працює рахівником у місті Юзівці (нині місто Донецьк).

Протягом 1920-х років здійснив наукові поїздки для дослідження української пісенної творчості в Київську, Житомирську, Вінницьку, Кам’янець-Подільську і Чернігівську області, а за болгарською – у Запорізьку область і Крим.

Складні політичні часи, голодомори і репресії 1930-х років змусили Климента Квітку залишити Київ.

8 лютого 1934 року його заарештували в так званій «Справі славістів», сфабрикованій ОДПУ, й ув'язнили на 3 роки. Відбував покарання у концтаборі «Карлаг» та Алма-Аті, у Казахстані.

13 квітня 1936 року він був достроково звільнений і поновлений на роботі в Московській консерваторії. До кінця життя Квітка працював там на посаді професора, завідувача Кабінету народної музики.

З 1936 року він керівник фольклорної секції Науково-дослідного інституту при Московській консерваторії, від 1937 до 1945 рр. і від 1949 року до кінця життя – науковий керівник заснованого ним же Кабінету вивчення музичної творчості народів СРСР (нині – Науковий центр народної музики імені К. В. Квітки).

Педагогічна діяльність

З 1920 року Климент Квітка працює в Києві науковим співробітником історико-філологічного відділу Академії наук. Веде плідну педагогічну і наукову діяльність.

Він організував Кабінет музичної етнографії, був професором етнографічного відділу Археологічного інституту, професором Вищого музично-драматичного інституту імені
М. В. Лисенка, де читав для студентів курс музичної етнографії.

Був обраний дійсним членом науково-дослідної кафедри мистецтвознавства і дійсним членом філологічної секції Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові. За 8 років опублікував близько 40 наукових статей, досліджень, докладних рецензій, два збірники народних пісень.

У 1929 році обраний членом-кореспондентом Державного інституту історії мистецтв у Ленінграді.

Досліджував будову словесно-музичного фольклору, ладові системи народної творчості, первісні ладові архетипи, народний інструментарій.

Під час співпраці з журналом «Київська старовина» у 1896 році Климент Квітка збирав народні пісні та у 1902 році підготував і видав першу збірку записаних ним народних пісень.

Вершиною етнографічного шляху Климента Квітки є збірник «Українські народні мелодії» (1922), де вміщено 743 пісенних зразки українських пісень. У 1908 році разом з Лесею Українкою та О. Сластіоном записав мелодії українських народних дум. Записи з фоноваликів транскрибував Філарет Колесса, який серед інших записів видав їх під назвою «Мелодії українських народних дум» (1910-1913 рр.).

Понад 200 мелодій із записів Квітки використали українські та російські композитори як теми для симфонічно-інструментальних творів. Найвидатніші хорові композиції Миколи Леонтовича «Піють півні», «Козака несуть», «Ой сивая зозуленька», «Ой устану я в понеділок» та ін. створено на мелодії, які записав Климент Квітка.

Під час Другої світової війни залишався в Москві, зберігаючи фонди Кабінету, а з 1942 року — читав лекції, стаціонарно записував народних виконавців, провадив науково-дослідну роботу. Після війни підготував працю «Наспіви календарних пісень як джерело вивчення історії музичної культури східних слов'ян» (1947). Після війни Климент Квітка написав чимало праць, частина з яких опублікована посмертно, але більшість залишилася в рукописах.

Творчість

Бібліографія

Квитка К. Взгляд на мой фольклористический путь / К. Квитка // Квитка К. Избранные труды : в двух томах. Москва, 1971. Т. 1. С. 23-34.
Квитка К. Избранные труды : в 2 т. / К. Квитка. Москва : Советский композитор, 1971-1973.
Квитка К. Первобытные звукоряды / К. Квитка // Квитка К. Избранные труды : в двух томах. Москва, 1971. Т. 1. С. 215-274.
Квитка К. Песни украинских зимних обрядовых празднеств / К. Квитка // Квитка К. Избранные труды : в двух томах. Москва, 1971. Т. 1. С. 103-155.
Квитка К. Украинские песни о матери-детоубийце / К. Квитка // Квитка К. Избранные труды : в двух томах. Москва, 1973. Т. 2. С. 119-191.
Квитка К. Явления общности в мелодике и ритмике болгарских народных песен и песен восточных славян / К. Квитка // Квитка К. Избранные труды : в двух томах. Москва, 1971. Т. 1. С. 191-212.
Квітка К. Ангемітонічні примітиви і теорія Сокальського / К. Квітка // Етнографічний вісник : в 10 кн. Київ : Українська академія наук, 1928. Кн. 6. С. 67-84.
Квітка К. В справі досліду народної музики неукраїнських елементів людності УРСР / К. В. Квітка // Бюлетень Етнографічної комісії Української академії наук. 1929. № 11. С. 1-5.
Квітка К. В. Вибрані статті : у 2-х ч. / К. В. Квітка. Київ : Музична Україна, 1985. Ч. І. 142 с. : нот.
Квітка К. В. Вибрані статті : у 2-х ч. / К. В. Квітка. Київ : Музична Україна, 1986. Ч. 2. 152 с.
Квітка К. Віддих у народних співах / К. Квітка // Етнографічний вісник : в 10 кн. Київ : Українська академія наук, 1927. Кн. 5. С. 179-188.
Квітка К. Вступні уваги до музично-етнографічних студій / К. Квітка // Записки Етнографічного товариства. Київ : Всеукраїнське етнографічне товариство, 1925. С. 8-27.
Квітка К. До вивчення побуту лірників / К. Квітка // Первісне громадянство та його пережитки на Україні. 1928. Вип. 2/3. С. 115-129.
Квітка К. Епічні пісні / К. Квітка // Вибрані статті : в 2 ч. Київ, 1985. Ч. 1. С. 15-38.
Квітка К. З польського фольклору на Україні / К. Квітка, О. Курило // Етномузика. Львів, 2011. № 7. С. 9-42.
Квітка К. Зібрання праць : Прижиттєві публікації (1902–1941) / К. Квітка ; ред. Л. Добрянська. Львів : [б. в.], 2010. 596 с. Режим доступу: https://labs.lnu.edu.ua/folklore-studies/wp-content/uploads/sites/3/2018/03/Квітка_Климент_Прижиттєві-праці_Львів_2010.pdf.
Квітка К. Зібрання праць: Прижиттєві публікації (1902-1941) / К. Квітка ; ініціатор та керівник проекту Б. Луканюк ; редактор Л. Добрянська. Львів, 2010. 596 с. Електронне перевидання. Режим доступу: http://labs.lnu.edu.ua/folklore-studies/wp-content/uploads/sites/3/2018/03.
Квітка К. Кабінет Музичної етнографії Всеукраїнської академії наук: Його здобутки та завдання / К. Квітка // Побут. 1930. № 6/7. С. 5-22.
Квітка К. М. Лисенко як збирач народних пісень / К. Квітка. Київ : Друкарня Київської Філії Книгоспілки, 1923. 18 с.
Квітка К. Новітня музична етнографія / К. Квітка // Рідний край. 1912. № 12. С. 13-16 ; № 13. С. 16-18 ; № 14. С. 14-19 ; № 15. С. 15-20 ; № 18. С. 22-24 ; № 19. С. 10-16.
Квітка К. Первісні тоноряди / К. Квітка // Первісне громадянство та його пережитки на Україні. 1926. Вип. 3. С. 29-84.
Квітка К. Пісенні форми з удвоє збільшеними ритмічними групами / К. Квітка // Музика. 1923. № 2. С. 16-18 ; № 3. С. 24–28.
Квітка К. Потреби у справі дослідження народної музики на Україні / К. Квітка // Музика. 1925. № 2. С. 67-73 ; № 3. С. 115-121.
Квітка К. Професіональні народні співці і музиканти на Україні: програма для досліду їх діяльності й побуту / К. Квітка. Київ : Українська академія наук, 1924. 114 с.
Квітка К. Ритмічні паралелі в піснях слов’янських народів / К. Квітка // Музика. 1923. № 1. С. 19-23
Квітка К. Список праць / К. Квітка // Етномузика. Львів, 2010. № 6. CD.
Квітка К. Спільне в ритміці та мелодиці болгарських і українських народних пісень / К. Квітка // Народна творчість та етнографія. 1963. № 4. С. 56-64.
Квітка К. Українські народні мелодії / К. Квітка. Київ : Поліграф Консалтинг, 2005.
Квітка К. Українські народні мелодії / К. Квітка. Київ, 1922. 250 с.
Квітка К. Українські народні мелодії : у 2 ч. / К. Квітка. Київ : Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2005. Ч. 2. : Коментар : [до збірника українських народних мелодій, виданому в 1922 році]. 383 с.
Квітка К. Українські пісні про дівчину, що помандрувала з зводителем / К. Квітка // Етнографічний вісник : в 10 кн. Київ : Українська академія наук, 1926. Кн. 2. С. 78-107.
Квітка К. Українські пісні про дітозгубницю / К. Квітка // Етнографічний вісник : в 10 кн. Київ : Українська академія наук, 1926. Кн. 3. С. 117-137. + 4 с. нотного додатка.
Квітка К. Українські пісні про дітозгубницю / К. Квітка // Етнографічний вісник : в 10 кн. Київ : Українська академія наук, 1927. Кн. 4. С. 31-70. + 8 с. нотного додатка.
Квітка К. Філарет Колесса / К. Квітка // Музика. 1925. № 11/12. С. 408-417.
Квітка К. Фольклористична спадщина Миколи Лисенка / К. Квітка // Збірник Музею діячів науки та мистецтва України. Київ : [б. в.], 1930. Т. 1. С. 9-72.

Література

Балаян В. Климентій Квітка і вірменська музика / В. Балаян // Сумщина. 1996. № 123, 25 грудня. С. 4.
Бачинский Л. К. В. Квитка : [некролог] / Л. Бачинський // Вопросы музыкознания. Москва, 1955. Вып. 2.
Бачинський Л. О. Видатний український музикознавець-фольклорист К. В. Квітка / Л. О. Бачинський, Г. Л. Кащеєва-Квітка // НТЕ. 1958. № 4.
Бугрим В. Хто такий Климент Квітка : до 140 річчя від дня народження / В. Бугрим // Ярмарок. 2019. № 19, 8 травня. С. 3.
Визначний учений-фольклорист : до 140-річчя від дня народження К. В. Квітки (1880-1953) // Календар знаменних і пам’ятних дат. 2020. № 1. С. 50-60.
Відданий Вам К. Квітка : листи Климента Квітки до Олени Пчілки / підготов. текстів і прим. Т. Г. Третяченко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях та колегіумах. 2000. № 1. С. 185-191.
Діброва Г. Скарбник української пісні / Г. Діброва // Вісті Роменщини. 2001. № 125, 26 вересня. С. 2.
Дробялко В. Фольклорист світової слави / В. Дробляко // Вперед. 1983. № 53, 25 жовтня. С. 3.
Иваненко В. Материалы к биографии К. В. Квитки / В. Иваненко // Квитка К. Избранные труды : в двух томах. Москва, 1973. Т. 2. С. 346-359.
Іваницький А. Народні пісні Берестейщини : [публікацію супроводжено коментарями К. Квітки] / А. Іваницький // Народна творчість та етнологія. 2018. № 1 (371). С. 34-56.
Іваницький А. Перевидання «українських народних мелодій» К. Квітки : наукове значення, проблематика / А. Іваницький // Народна творчість та етнографія. 2005. № 6. С. 4-17.
Квітка К. (Український музикознавець-фольклорист 1880-1953) // Українські Народні Мелодії : етнографічний збірник. Київ : Слово, 1922. Том ІІ. 224 с. (Українське наукове товариство в Києві. Етнографічна секція). Прижиттєве видання.
Квітка Климент Васильович / А. М. Подолинний // Вінниччина фольклорна / уклад.: А. М. Подолинний, Т. О. Цвігун. Вінниця : Книга-Вега, 2004. С. 34-35.
Кислиця П. Хто згадує імена найкращі… : до 125-річчя від дня народження К. Квітки / П. Кислиця // Земляки : альманах Сумського земляцтва в Києві. Суми, 2005. Вип.2. С. 90-114.
Козицький П. Климент Квітка і сучасна українська музика / П. Козацький // Нове мистецтво. 1928. № 8.
Кузик В. Климент Квітка. Коментарі до біографії / В. Кузик // Українська музична спадщина. Київ, 1989. С. 127-133.
Листування Климента Квітки і Філарета Колесси / упоряд. Р. Залєської ; вступ. ст. і прим. А. Іваницького // Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка : праці секції етнографії та фольклористики. Львів, 1992. Т. ССХХІІІ. С. 309-416.
Лобанов М. Из писем К. В. Квитки к ученым Петрограда-Ленинграда (по неопубликованным материалам 1920-х годов) / М. Лобанов // Из фондов Кабинета рукописей Российского института истории искусств : сообщения, публикации. Санкт-Петербург, 2007. Вып. 4. С. 53-85. (= Етномузика. Львів, 2008. № 4. CD).
Лук’янчук Г. Климент Квітка. Хто він? / Г. Лук’янчук // Слово просвіти. 2017. № 14, 19-25 жовтня. С. 13.
Луканюк Б. Причинки до біографії Климента Квітки. Так коли Климент Квітка побував в Кукавці? / Б. Луканюк // Етномузика. Львів, 2019. № 15. С. 44-82.
Мандзюк Д. «Слухайте, се Скубій співає! Коли він умре, той тоді знатимуть, як він співа» / Д. Мандзюк // Країна. 2018. № 49, 20 грудня. С. 47-50.
Моісеєва Т. У тіні Лесиної слави : 135 років з дня народження Климента Квітки / Т. Моісеєва, В. Шпак // Урядовий кур'єр. 2015. № 18, 31 січня. С. 9.
Мудрик П. Лицар пісні : до 130-річчя від дня народження Климента Квітки (1880-1953) / П. Мудрик // Суми і Сумчани. 2010. № 7, 12 лютого. С. 16.
Нестеренко П. Вчений, музикознавець, фольклорист / П. Нестеренко // Урядовий кур’єр. 2005. № 32, 5 лютого. С. 8-9.
Нилова В. Научные идеи К. В. Квитки и их значение для изучения музыкально-исторических процессов / В. Нилова // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського : збірник наукових статей / М-во культури і туризму України, Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського ; [редкол.: В. І. Рожок, Н. О. Герасимова-Персидська, О. С. Зінькевич та ін.]. Київ : [НМАУ ім. П. І. Чайковського], 2009. Вип. 80 : Наука про музику сьогодні: проблеми та перспективи. С. 106-112.
Овчаренко І. Климент Квітка / І. Овчаренко // Ярмарок. 2010. № 5, 4 лютого. С. 4.
Памяти К. Квитки 1880-1953 : сборник статей / ред.-сост. А. А. Банин. Москва : Сов. композитор, 1983. 303 c.
Піснею народною натхнені (творча співпраця Лесі Українки та Климента Квітки) / упоряд. Н. Сташенко. Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2006. 144 с.
Рябий М. Климент Квітка в Кукавці / М. Рябий // Народна творчість та етнографія. 1969. № 4. С. 103-104.
Сало В. І. Відомий український діяч дореволюційного та радянського періоду – Климент Квітка / В. І. Сало // Сумщина: від Київської Русі до сьогодення. Суми, 2003. С. 206-207.
Северин В. Наш земляк Климент Квітка / В. Северин // Вісті Роменщини. 2011. № 35, 16 листопада. С. 3.
[Слідча] справа № 3627. Квитко Климентий Васильевич. Центральний державний архів громадських об’єднань України. Ф. 263. Оп. 1, № 17946. Арк. 1-31, 1933. (= часткова публікація: Проблеми етномузикології. Київ, 2013. Вип. 9. С. 237-242).
Сторожук А. Климент Квітка (людина – педагог – вчений) / А. Сторожук ; ред. А. І. Іваницький. Київ : Фенікс, 1998. 100 с.
Титова О. Квітка Климент Васильович / О. Титова, П. Скрипник // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України : в 2 ч. Київ : Інститут історії України НАН України, 2005. Ч. 1. С. 250-256.
Третяченко Т. Листи Климента Квітки до Олени Пчілки / Т. Третяченко // Слово і час. 2017. № 12. С. 87-123.
Хвостенко Г. Климентій на прізвище Квітка : минуло 130 років з дня народження видатного фольклориста й музикознавця / Г. Хвостенко // Сумщина. 2010. № 19/20, 12 лютого. С. 5.
Хвостенко Г. Шлях Климетія Квітки : до 125-річчя з дня народження Лесі Українки / Г. Хвостенко // Сумщина. 1996. № 28, 23 лютого. С. 4.
Шевчук О. В. Сборник К. В. Квитки «Украинские народные мелодии и творчество украинских композиторов 20-х годов» / О. В. Шевчук // Народна творчість та етнографія. 1980. № 1. С. 30-45.
Яківчук Г. В. Особистість – педагог – учений : до 135-річчя від дня народження Климента Квітки / Г. В. Яківчук // Мистецтво та освіта. 2015. № 3. С. 59-60.