Макарова Валентина Андріївна

           Макарова Валентина Андріївна (16 серпня 1950) – українська музикантка, скрипалька, педагогиня, науковиця, краєзнавиця, заслужена діячка мистецтв України (2006), доцентка факультету мистецтв, лауреатка літературно-мистецької премії імені І. Нечуя-Левицького (2004), членкиня обласного відділення президії Сумського відділення Всеукраїнської національної спілки, голова асоціації камерно-інструментальної музики, членкиня Англійського королівського товариства імені С. В. Рахманінова (2000), Відмінник освіти України (2000), Заслужений діяч мистецтв України (2006). Сестра Людмили Андріївни Макарової.

 Народилася у м. Горький (нині Нижній Новгород, Росія) в сім'ї офіцера та учасниці бойових дій. 

 У п'ятирічному віці Валентина Макарова разом із старшою сестрою Людмилою почали відвідувати музичну школу. Там вони співали дуетом та грали на скрипках. 

 Після закінчення музичної школи Валентина Макарова у 1965 році вступила до Арзамаського музичного училища та одночасно навчалась у вечірній школі, щоб отримати атестат про середню освіту. 

1969-го року вступила до Горківської консерваторії імені М. І. Глінки до класу Н. М. Бейліної – лауреатки міжнародних конкурсів, відомої концертуючої скрипальки, вихованки Абрама Ямпольського та Давида Ойстраха. Ще на першому курсі консерваторії Валентину Андріївну запросили грати в ансамблі «Концертіно» при обласній філармонії, учасниками якого були провідні горьківські музиканти.

1974–1976 рр. – період навчання в асисентурі в класі професора С. Л. Ярошевича. Валентина Макарова блискуче зіграла випускний сольний концерт. Комісія відзначила індивідуальну манеру гри та барвисте, м’яке звучання інструменту та призначила кваліфікацію педагогині, ансамблістки, артистки оркестру, концертної виконавиці.

З 1972 року вона почала працювати педагогом по класу скрипки в Арзамаському музичному училищі та очолила струнний відділ. 

У 1984 році Валентину Андріївну запросили концентмейстером до Сумського оркестру. Вона переїхала до м. Суми та працювала викладачкою дитячої музичної школи № 1, а за сумісництвом – в оркестрі.

Протягом 1985–1988 рр. вона завідувала струнним відділом Сумського музичного училища імені Д. С. Бортнянського.

З 1985 року Валентина Макарова працювала викладачкою факультету мистецтв Сумського державного педагогічного інституту імені А. С. Макаренка (нині університет).

У 1986 році сестри Макарови ініціювали створення Дитячої філармонії, а також ансамблю скрипалів «Cantabile» факультету мистецтв педагогічного інституту. 

1988-го року Валентина Андріївна стала старшою викладачкою факультету мистецтв Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, а з 1991 року –  доценткою кафедри музично-інструментального виконавства (нині кафедра хореографії та музично-інструментального виконавства).

В. Макарова була нагороджена знаком Міністерства культури СРСР «За отличную работу» (1982), почесним знаком «За видатні заслуги перед колективом університету», вона стала номінанткою «Great Women of the 21st Senturu» за версією Американського біографічного інституту (2006).

Імена сестер Макарових – у книгах «Сумщина в іменах», «Портрети сучасниць», «Золотий фонд нації». 

Нині Валентина Макарова активно займається виконавською діяльністю, як солістка та в складі інструментального ансамблю виступає в обласній філармонії, бере участь у різноманітних мистецьких заходах, які проходять у Сумах та області. 

Педагогічний стаж Валентини Макарової – 30 років. Сфера наукових інтересів Валентини Макарової – методика підготовки музикантів-виконавців та історія музичної культури Сумщини.

Паралельно з педагогічною працею Макарови активно концертували та завойовували популярність серед слухачів. Створення сімейного дуету сестер Макарових відбулося ще у музичному училищі, який брав участь у різноманитних заходах. Уже тоді відшліфовувалася сценічна майстерність та накопичувався концертний репертуар.

Ще будучі завідувачкою струнним відділенням Арзамаського музичного училища, Валентина Макарова створила ансамбль скрипалів, який гастролював по області. Він же замінив оркестр у Народному оперному театрі при Палаці культури. Валентина перекладала оркестрові партитури.

Завдяки активній діяльності Валентини Макарової у Горківській області в кількох районних дитячих музичних школах були створені класи скрипки, де й нині працюють її учні.

Разом із сестрою вони проводили плідну роботу з естетичного виховання молоді. Сестри Макарови ініцюювали створення дитячої філармонії, а також ансамблю скрипалів «Cantabile» факультету мистецтв педагогічного університету (художній керівник – В. А. Макарова), який став лауреатом обласної премії імені Пилипа Рудя (1989) (нині Сумська обласна літературно-краєзнавчо-мистецька премія) та лауреатом IV Європейського молодіжного фестивалю в м. Будапешт (1995) та нагороджений почесною грамотою Спілки композиторів (1989). Вони стали ініціаторками проведення конкурсу юних музикантів «Пролісок» (нині «Проліски Слобожанщини»), що проходить у Сумах.

Валентина і Людмила Макарови здійснювали значну концертно-просвітницьку діяльність, виступали з концертами-лекціями в загальноосвітніх школах, у вищих навчальних закладах, бібліотеках, музеях. Подією в мистецькому житті стали цикли концертів-лекцій «Камерні вечори» та «Музична культура Сумщини». 

З перших років життя в Україні сестри Макарови почали досліджувати історію та культуру Сумського краю. Вони започаткували проєкт «Музична культура Сумщини»: вивчали архівні і наукові джерела, збирали матеріали, присвячені видатним особистостям –уродженцям Сумщини та тим митцям, які черпали натхнення на сумській землі, брали участь в обласних, всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, публікували статті та наукові розвідки. 

Одне із захоплень Валентини Андріївни – збирання творів класиків української і світової музики та монографій про композиторів.

Результатом цієї роботи стало написання першої книги Валентини і Людмили Макарових «І слово в пісні відгукнеться…», яка складалася з двох частин: «Поезія Сумщини в музиці» та «Сторінки музичної культури Сумщини». Видання має нотний додаток, воно широко використовується в музичних та загальноосвітніх школах області як підручник. За цю книгу автори отримали звання лауреатів премії імені І. Нечуя-Левицького, яка присуджується Всеукраїнським фондом культури. За матеріалами книги створено цикл радіопередач, проведено сотні концертів-лекцій, серед яких: «Струни всі дзвенять…» (Т. Шевченко і Сумщина), «Хотіла б я піснею стати» (Леся Українка), «Як пісня – вся душа моя» (О. Олесь) тощо.

Багато сторінок з творчої біографії Валентини Макарової пов’язано з великим Кобзарем. Важко перелічити, скільки концертів-лекцій присвячені Тарасові Шеченку.

Сестри Макарови підготували літературно-музичні композиції, зокрема: «Гимны дивные писал» (Д. Бортнянський), «Серце музики спинилось» (М. Березовський), «Я люблю це місце…» (П. І. Чайковський), «Лебединське літо С. Рахманінова» та ін.