Мамонтов Яків Андрійович

Мамонтов Яків Андрійович (псевд. Яків Лірницький, Я. Пан) (20 жовтня 1888 – 31 січня 1940) – український поет, драматург, театрознавець, педагог-новатор, прихильник методу естетичного виховання. Працював у Харківському інституті народної освіти, на Харківських педагогічних курсах імені Г. Сковороди, в Українському НДІ педагогіки. Досліджував проблеми педагогічної творчості, здійснив спробу наукової класифікації всіх відомих на той час педагогічних ідей і напрямів вітчизняної і зарубіжної педагогіки.

Життєпис

Народився на хуторі Стрілиця на Слобожанщині (тапер с. Шапошникове Сумської області) в сім’ї міщанина і селянки.

Свого часу Яків Мамонтов отримав ґрунтовну освіту. Закінчивши з відзнакою Шпилівську церковно-приходську, а потім Нижньо-Сироватську земську школу, він навчався у сільськогосподарському училищі в с. Дергачах під Харковом. На цей час припадає його захоплення театром. В училищі працював самодіяльний гурток, учасники якого показували свої вистави й поза межами школи. Мамонтов був завзятим аматором, ставив спектаклі, виконував у виставах головні ролі, виступав як читець на концертах.

Здобувши професію агронома, два роки працював у Щигрівському повіті в Курській губернії.

1909 року Мамонтов переїхав до Києва і продовжив навчання в Київському, а згодом у Московському комерційному інститутах. По його закінченні у 1914 році він був залишений для підготовки до професури. Саме там захопився Яків Андрійович науково-педагогічною діяльністю. Предметом досліджень молодого науковця стала проблема естетичного виховання. Їй була присвячена більшість статей 1914-1918 рр., дипломна робота «Художньо-дидактичний метод» та дисертація «Проблеми естетичного виховання», яку Я. Мамонтов успішно захистив в Московському комерційному інституті на кафедрі педагогічної психології.

Упродовж 1914-1917 рр. воював на фронтах Першої світової війни.

Після демобілізації розпочав педагогічну роботу – працював викладачем педагогіки та мистецтвознавства у Харківському інституті народної освіти. До кінця життя мешкав у Харкові, у тому числі і в будинку «Слово». Саме в цьому місті розпочалась його творча діяльність як драматурга.

Паралельно з науковою роботою Яків Мамонтов не залишав літературну творчість, підтримував зв’язки з батьківщиною, постійно друкувався у сумських газетах, читав лекції з питань трудової школи, естетичного виховання, практичної діяльності вчителя на педагогічних курсах при Сумській біржі праці.

У січні 1920 року Я. А. Мамонтов переїхав до тодішньої столиці України – м. Харкова. І вже навесні читав курс педагогіки в Харківському інституті народної освіти (факультет соціального виховання), на Харківських педагогічних курсах ім. Г. С. Сковороди, брав участь у створенні Української державної театральної студії, став її керівником, водночас викладав естетику та психологію сценічної творчості, виконував обов’язки режисера-постановника.

У цей же час працював в Управлінні головполітосвіти Наркомосу УСРР, рецензував нові драматичні твори.

У 1926 році на базі Харківської науково-дослідної кафедри педагогіки був створений науково-дослідний Інститут педагогіки, завідувачем кафедри педагогіки якого став професор Я. Мамонтов. Тут він плідно займався науковою роботою, працював з молодими вченими.

На початку 1930-х років Україною котиться хвиля репресій, тануть лави письменників, викладачів, інтелігенції. Жертвою став і Я. А. Мамонтов. Каральна машина наздогнала його в Харківському музично-драматичному інституті. Я. А. Мамонтов утратив роботу. Як і вся інтелігенція, він чекав арешту.

Таке очікування та пригнічений стан призвели до погіршення здоров’я. Впродовж останніх двох років життя, вже тяжкохворий, Яків Андрійович, спільно з О. І. Білецьким упорядкував «Хрестоматію з історії українського театру».

Помер Я. А. Мамонтов 31 січня 1940 року у Харкові.

Педагогічна діяльність

Понад 20-ть років життя Яків Мамонтов присвятив педагогічній діяльності, дослідженню педагогіки, як науки, що має свою мету, завдання, категорійний апарат, систему та методи дослідження.

Я. Мамонтов належав до представників педоцентризму, що сприймали дитину, як самоцінну особистість, яка не може бути знаряддям ні в чиїх руках: «не діти мусять пристосовуватися до вимог педагога і навчальної програми, а навпаки, ці педагогічні фактори мусять бути принатурені до живих потреб дітей». Виходячи з цих положень, школа, по Мамонтову, повинна бути «не фабрикою знання, а тим розсадником, що в нім кожен індивід має до своїх послуг усі способи, щоб якнайвичерпніше розвинути свою індивідуальність». Школа має готувати дітей не до іспитів, а до життя, яскравого і багатого на фарби.

Великого значення в реалізації радісного виховання надавав Я. А. Мамонтов принципу естетичного виховання дитини через використання художньо-дидактичного методу. Цей метод, як зазначав педагог, якнайбільше відповідав дитячому світорозумінню, надавав процесу засвоєння емоційного забарвлення, сприяв кращому запам’ятовуванню та розвитку творчої уяви дітей.

Великого значення надавав Я. Мамонтов особі вчителя, яку розумів обов’язково творчою. Найголовніше і найпотрібніше в процесі виховання, підкреслював Мамонтов, є творча особистість педагога: «Не в тім сила, що викладають, а як викладають». Яків Андрійович характеризував ідеал вчителя як людину: 1) з широкою, волелюбною натурою; 2) як природженого новатора і ворога педантизму і рутинерства; 3) як «вічного студента», завжди незадоволеного собою.

Професор Я. А. Мамонтов був засновником системного підходу аналізу педагогічних явищ, автором методики вивчення педагогічних систем, яку з успіхом застосовував для класифікації вітчизняних і зарубіжних педагогічних течій 20-х-30-х рр. Ця класифікація і сьогодні є найбільш повною і ґрунтовною.

Творчість

Яків Мамонтов почав друкуватись 1907 року у журналі «Рідний край» (оповідання «Під чорними хмарами» і вірш «Коли я дивлюся, як сонце згасає...»). У поезії і прозі він пройшов складний шлях ідейно-творчого розвитку від модернізму і символізму до реалістичного мистецтва. Найвідомішими є його новели «Перші тіні» (1914), «Новелетки», оповідання «Коли любов проходить мимо» (1918) та вірші «Назустріч дневі», «Після бурі», «Весняні ритми» та ін.

Надалі прозу більше не писав, а поезію пізніше зібрав у збірку «Вінки за водою» (1924).

Головним його захопленням була драматургія. У ранніх п’єсах – «Дівчина з арфою» (1918), «Над безоднею» (1922), трилогії драматичних етюдів – «Dies irae», «Третя ніч», «Захід» (1922) – засвідчив прихильність до символічної драматургії школи М. Метерлінка. У наступній групі творів – «Веселий Хам» (1921), «Коли народ визволяється» (1923; 1924), «Ave, Maria» (1924), «Батальйон мертвих» (1925) – виступив як найвидатніший експресіоніст в українській драматургії. Під впливом радянської критики Мамонтов звернувся до відображення воєнних дій 1918–1920, вдаючись при цьому через брак власного досвіду до інсценізації чужих прозових творів. За оповіданням П. Лісового «В революцію» створив п’єсу «До третіх півнів» (1925), за оповіданням О. Слісаренка «Президент Кислокапустянської республіки» – п’єсу «Республіка на колесах» (1927). Загальноприйнятою є думка, що «Республіка…» «не відбиває протиріч епохи, події тут відбуваються… десь на периферії…», проте є також підстави вважати, що п’єса відобразила центральні конфлікти революційної дійсності – ошуканство, сваволю самозванців, що знущалися над людьми і одне ярмо замінили іншим.

Ці твори, написані в жанрі комедії, висміювали українську отаманщину. До них примикають комедії «Рожеве павутиння» (1928), «Княжна Вікторія» (1929), спрямовані на викриття міщанського середовища. Автор п’єс «Його власність» (1930), «Архітектор Шалько» (1935), «Своя людина» (1936), «Гетьманщина» (1930-1939), присвячені проблемі шкідництва та викриттю ворогів радянської влади. Мамонтов часто звертався до інсценізації відомих літературних творів: одноактівки «Чернець» (1921) та «У тієї Катерини» (1924) за баладами і поемами Т. Шевченка, інсценовано казку «Хо» (1935) та повість «Fata morgana» (1939) М. Коцюбинського. У 1930-і рр. написав лібрето до опер «Золотий обруч» (за повістю І. Франка «Захар Беркут»), «Турбаї», «Міхаель Демарк», «Сава Чалий», «Гайдамаки» (за Т. Шевченком) та кіносценарії «Земля українська», «Мурований міст», «Манька з Вовчих ярів», «Так народжується людина». Як театральний критик Я. Мамонтов виступав на сторінках української преси 1920-1930-х рр., вибрані статті вміщені у книзі «На театральних роздоріжжях» (1925). Редагував і упорядкував 6-том зібрання творів І. Карпенка-Карого (1929-1931); був співупорядником хрестоматії «Український театр» (1941).

Як публіцист та театрознавець Яків Мамонтов відомий передусім працями «Сучасні проблеми педагогічної творчості» (1922), «На театральних роздоріжжях» (1925), «Театральна публіцистика» (1967) та статтями «Трагедія українського актора» (1921), «Про драматичні дебюти» (1924), «Сучасний театр в його основних напрямках» (1926), «Український театр в ХІХ столітті» (1926) та ін.

Бібліографія праць

Мамонтів Я. Веселий хам : драма в трьох актах / Я. Мамонтів. Нью-Йорк : Молот, 1923. 65 с.
Мамонтів Я. Драматичні етюди / Я. Мамонтів. Харків : Державне видавництво, України, 1922. 44 с.
Мамонтів Я. На театральних роздоріжжях / Я. Мамонтів Харків : Книгоспілка, 1925. 64. Режим доступу: https://openkurbas.org/wp-content/uploads/2021/11/16.-Na-teatralnih-rozdorizhzhyah.pdf
Мамонтов Я. А. Коли я дивлюся… : вірш / Я. А. Мамонтов // Рідний край. 1912. № 6. С. 4-6.
Мамонтов Я. А. Проблема эстетического воспитания / Я. А. Мамонтов // Известия Московского коммерческого института. Экономическое отделение. 1915. № 7. С. 47-97.
Мамонтов Я. А. Студія молодого драматурга. Драматичне письменство / Я. А. Мамонтов // Сільський театр. 1927. № 11. С. 45-47 ; № 12. С. 44-45 ; 1928. № 1. С. 52-53 ; № 3. С. 44-45 ; № 4. С. 44-45 ; № 5. С. 47-48.
Мамонтов Я. А. Сучасні проблеми педагогічної творчості. Ч. 1. Педагог як митець / Я. А. Мамонтов. Харків : Державне видавництво України, 1922. 80 с.
Мамонтов Я. А. Театральна публіцистика / Я. А. Мамонтов. Київ, 1967. 327 с.
Мамонтов Я. А. Хрестоматія сучасних педагогічних течій / Я. А. Мамонтов. Харків : 1926. 633 с.
Мамонтов Я. А. Художественно-педагогический метод / Я. А. Мамонтов // Вестник воспитания. 1915. № 7. С. 47-97.
Мамонтов Я. Бурьослав : вірш / Я. Мамонтов // Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов ; [упоряд., авт. передм. і приміт. Ю. Г. Костюк]. Київ : Дніпро, 1988. С. 533.
Мамонтов Я. В дорогу : вірш / Я. Мамонтов // Маяк. 1913. № 47.
Мамонтов Я. В паркових тінях : вірш / Я. Мамонтов // Рада. 1911. № 121.
Мамонтов Я. Визволення : вірш / Я. Мамонтов // Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов ; [упоряд., авт. передм. і приміт. Ю. Г. Костюк]. Київ : Дніпро, 1988. С. 530-531.
Мамонтов Я. Вінки за водою. Лірика / Я. Мамонтов. Xарків, 1924.
Мамонтов Я. Вони про край свій говорили... вірш / Я. Мамонтов // Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов ; [упоряд., авт. передм. і приміт. Ю. Г. Костюк]. Київ : Дніпро, 1988. С. 526.
Мамонтов Я. Дівчина з арфою : вірш / Я. Мамонтов // Шлях. 1918. № 10/11. С. 7-38.
Мамонтов Я. Драматичні етюди / Я. Мамонтов. Xарків, 1922.
Мамонтов Я. Драматургія в театральному аспекті / Я. Мамонтов // Радянський театр. 1930. № 3/5.
Мамонтов Я. Драматургія передреволюційної доби / Я. Мамонтов // Червоний шлях. 1926. № 11/12.
Мамонтов Я. За сонцем : вірш / Я. Мамонтов // Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов ; [упоряд., авт. передм. і приміт. Ю. Г. Костюк]. Київ : Дніпро, 1988. С. 529.
Мамонтов Я. Індивідуалізм та колективізм у сучасній педагогіці / Я. Мамонтов // Радянська школа. 1926. № 6. С. 14-19.
Мамонтов Я. Іскристий шлях : вірш / Я. Мамонтов // Рада. 1912. № 263.
Мамонтов Я. Карпенко-Карий і сучасна українська драматургія / Я. Мамонтов // Радянський театр. 1931. № 1/2.
Мамонтов Я. Княжна вікторія : трагікомедія на 3 розділи, 9 одмін / Я. Мамонтов // Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов ; [упоряд., авт. передм. і приміт. Ю. Г. Костюк]. Київ : Дніпро, 1988. С. 273-320.
Мамонтов Я. Листопадової ночі : вірш / Я. Мамонтов // Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов ; [упоряд., авт. передм. і приміт. Ю. Г. Костюк]. Київ : Дніпро, 1988. С. 541-542.
Мамонтов Я. М. Коцюбинський на сцені / Я. Мамонтов // Театр. 1938. № 3.
Мамонтов Я. Мудрість весни : вірш / Я. Мамонтов // Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов ; [упоряд., авт. передм. і приміт. Ю. Г. Костюк]. Київ : Дніпро, 1988. С. 532-533.
Мамонтов Я. На човні : вірш / Я. Мамонтов // Рада. 1911. № 149.
Мамонтов Я. Основні компоненти драми / Я. Мамонтов // Театр. 1940. № 1.
Мамонтов Я. Особистість і суспільність у педагогічних течіях / Я. Мамонтов // Радянська школа. 1926. № 7/8. С. 19-28.
Мамонтов Я. Перші зорі : вірш / Я. Мамонтов // Рада. 1911. № 158.
Мамонтов Я. По дорозі до міста : вірш / Я. Мамонтов // Рада. 1911. № 132.
Мамонтов Я. Про діалог, монолог і ремарки / Я. Мамонтов // Літературна критика. 1936. № 9.
Мамонтов Я. Проблема музичного театру / Я. Мамонтов // Радянський театр. 1931. № 3/4.
Мамонтов Я. Рідний шум : вірш / Я. Мамонтов // Рада. 1911. № 257.
Мамонтов Я. Силует міста : вірш / Я. Мамонтов // Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов ; [упоряд., авт. передм. і приміт. Ю. Г. Костюк]. Київ : Дніпро, 1988. С. 536-537.
Мамонтов Я. Смерть борця : вірш / Я. Мамонтов // Рада. 1911. № 257.
Мамонтов Я. Сон руїн / Я. Мамонтов // Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов ; [упоряд., авт. передм. і приміт. Ю. Г. Костюк]. Київ : Дніпро, 1988. С. 527.
Мамонтов Я. Соціяльний принцип у педагогічній системі / Я. Мамонтов // Радянська школа. 1926. № 5. С. 17-21.
Мамонтов Я. Сучасні проблеми педагогічної творчості. Ч. І : Педагог як митець / Я. Мамонтов. Харків : Всеукраїнське державне видавництво, 1922.
Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов ; [упоряд., авт. передм. і приміт. Ю. Г. Костюк]. Київ : Дніпро, 1988. 557 с. Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Mamontov_Yakiv/Tvory.pdf
Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов. Київ : Держлітвидав УРСР, 1962. 586 с.
Мамонтов Я. Тіні минулого : вірш / Я. Мамонтов // Рада. 1912. № 59.
Мамонтов Я. Трагікомедія – жанр нашого часу / Я. Мамонтов // Нове мистецтво. 1928. № 4.
Мамонтов Я. Що таке педагогічна система / Я. Мамонтов // Радянська школа. 1926. № 3. С. 12-22.
Мамонтов Я. 31 травня ; Бурьослав : [поезія] / Я. Мамонтов // Сумщина. Велика спадщина. Поезія / [укладачі та автори тексту: Ю. П’ятаченко, О. Вертіль]. Суми : Університетська книга, 2019. С. 105.
Мамонтов Я. Панна зі стеком : [шарж у формі драми] / Я. Мамонтов // Дніпро. 2012. № 9. C. 110-116.
Під молотом доби : до ювілей театру ім. І. Франка (28/1 1920-28/1 1925) // Мамонтів Я. На театральних роздоріжжях / Я. Мамонтів Харків : Книгоспілка, 1925. С. 55-64. Режим доступу: https://openkurbas.org/wp-content/uploads/2021/11/16.-Na-teatralnih-rozdorizhzhyah.pdf
Сучасна українська драмопись // Мамонтів Я. На театральних роздоріжжях / Я. Мамонтів Харків : Книгоспілка, 1925. С. 43-54. Режим доступу: https://openkurbas.org/wp-content/uploads/2021/11/16.-Na-teatralnih-rozdorizhzhyah.pdf
Творча і громадська діяльність Якова Мамонтова // Мамонтов Я. Твори / Я. Мамонтов ; [упоряд., авт. передм. і приміт. Ю. Г. Костюк]. Київ : Дніпро, 1988. С. 5-35. Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Mamontov_Yakiv/Tvory.pdf
Театральний розпад : (до питання про театр з европейським репертуаром) // Мамонтів Я. На театральних роздоріжжях / Я. Мамонтів Харків : Книгоспілка, 1925. С. 5-13. Режим доступу: https://openkurbas.org/wp-content/uploads/2021/11/16.-Na-teatralnih-rozdorizhzhyah.pdf
Трагедія українського актора // Мамонтів Я. На театральних роздоріжжях / Я. Мамонтів Харків : Книгоспілка, 1925. С. 15-20. Режим доступу: https://openkurbas.org/wp-content/uploads/2021/11/16.-Na-teatralnih-rozdorizhzhyah.pdf
Український побутовий театр // Мамонтів Я. На театральних роздоріжжях / Я. Мамонтів Харків : Книгоспілка, 1925. С. 21-42. Режим доступу: https://openkurbas.org/wp-content/uploads/2021/11/16.-Na-teatralnih-rozdorizhzhyah.pdf

Публікації про педагога

Гармсей М. О. Якове Мамонтове / М. О. Гармсей // Советская Украина. 1957. № 6.
Калантаєвська Г. П. Настроєво-драматична образність поезії Я. Мамонтова / Г. П. Калантаєвська // Філологічні трактати : науковий журнал / [редкол.: О. Г. Ткаченко, І. К. Кобякова]. Суми ; Харків : СумДУ : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. Т. 2, № 2. С. 96-101.
Калантаєвська Г. П. Яків Мамонтов : [про українського письменника, уродженця Сумщини] / Г. П. Калантаєвська // Літературне краєзнавство : посібник для студентів-філологів, учителів і учнів шкіл / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка ; [упоряд.: Л. М. Горболіс, О. Р. Єременко, Н. П. Каменська]. [Суми] : [СумДПУ ім. А. С. Макаренка], 2011. С. 98-103.
Кротевич Є. Я. А. Мамонтов / Є. Кротевич // Театр. 1940. № 6.
Мамонтів Яків Андрійович // Шевченківська енциклопедія. у 6 т. / гол. ред. М. Г. Жулинський. Київ : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. Т. 4 : М–Па. С. 55-56.
Мамонтов Яків Андрійович (1888-1940, педагог, професор, поет, драматург, театрознавець) // Освіта Сумщини в іменах : педагогічний довідник / В. Ю. Голубченко ; Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. Суми : Університетська книга, 2012. С. 244-245.
Мамонтов Яків Андрійович // Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник / [авт.: Л. І. Бєлінська, Т. С. Білокур, В. О. Борошнєв та ін. ; гол. ред. В. Б. Звагельський ; редкол.: В. П. Щербань (гол. редкол.) ; М. О. Соколов, Л. С. Латишев, В. М. Житник та ін.]. Суми : РВО «АС-Медіа», 2003. С. 284.
Мамонтов Яків: поет, драматург, історик-театрознавець // Сумщина. Велика спадщина. Поезія / [укладачі та автори тексту: Ю. П’ятаченко, О. Вертіль]. Суми : Університетська книга, 2019. С. 104-105.
Михайлин І. Л. Мамонтов (Мамонтів) Яків Андрійович / І. Л. Михайлин // Енциклопедія Сучасної України / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, О. М. Романівк [та ін.] ; НАН України ; Наукове товариство Шевченка ; Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Київ, 2018. Том 19 : Малиш–Медицина. С. 83-84. Режим доступу : https://esu.com.ua/article-63327
Михайлин І. Л. Ми йшли під прапором одним»: Яків Мамонтов – лірик / І. Л. Михайлин // Вітчизна. 1988. № 11.
Осьмук Н. Г. Творча особистість учителя як запорука успішного формування особистості учнів у поглядах Я. Мамонтова / Н. Г. Осьмук // Самореалізація пізнавально-творчого і професійного потенціалу особистості в інноваційній освіті : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, 16-17 листопада 2016 р. / Міністерство освіти і науки України ; Департамент освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації ; Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України [та ін.]. ; [редкол.: А. А. Сбруєва, О. І. Огієнко, Н. В. Гузій та ін.]. Суми : [ФОП Цьома С. П.], 2016. С. 36-39.
Осьмук Н. Г. Яків Мамонтов – видатний діяч культурно-освітнього руху України / Н. Г. Осьмук // Третя Сумська обласна наукова історико-краєзнавча конференція, (7-8 грудня 1999 р.) : збірник статей / [редкол.: П. М. Щербань, Б. Л. Корогод, В. В. Турков та ін.]. Суми : Редакційно-видавничій відділ СДПУ, 1999. С. 116-118.
Петров Г. Коли ж народився Яків Мамонтов? / Г. Петров // Вперед. (м. Суми). 1988. 22 вересня.
Самі про себе : [Яків Андрійович Мамонтів] // Автобіографії українських митців 1920-х років / [упоряд. Р. Мовчан]. Київ : Кліо, 2015. 640 с.
Скакун В. П. Літературна Сумщина / В. П. Скакун. Київ : Музична Україна, 1995. 255 с. : іл.
Соколова А. В. Внесок Я. А. Мамонтова у розробку питань теорії і практики формування естетичної культури особистості : монографія / А. В. Соколова ; Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. Харків : ХНПУ, 2017. 138 с.
Соколова Алла Вікторівна. Формування естетичної культури особистості в науково-педагогічній та творчій спадщині Я. А. Мамонтова : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Соколова Алла Вікторівна ; Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. Харків : [б. в.], 2011. 17 с.
Яків Мамонтов // Гак А. Від Гуляй-Поля до Нью-Йорку : (спогади) / А. Гак. Новий Ульм : Друкарня «Українських вістей», 1973.