Михайличенко Олег Володимирович

          Михайличенко Олег Володимирович (8 травня 1952 року) – український педагог, хоровий диригент, культуролог, мистецтвознавець, доктор педагогічних наук, професор. Один із засновників сучасної теорії музичної педагогіки та методики навчання суспільних дисциплін. Відмінник освіти України (2009).

Народився в м. Суми в сім’ї робітників. Від батьків Олег успадкував любов до музичного мистецтва та музичні здібності. Пізніше, уже будучі школярем, він був активним учасником майже всіх самодіяльних гуртків, що існували в Палаці культури. Самотужки навчився грати на баяні, гітарі, брав участь у дитячій драматичній студії, у народному театрі для дорослих.

 У 1967 року Олег Михайличенко закінчив Сумську восьмирічну школу № 20, а у 1969 році – Сумську середню школу №1. 

Після закінчення школи пішов працювати на машинобудівний завод. Однак уже тоді активно випробовував себе в педагогічній діяльності – був піонервожатим у заводському піонерському таборі «Чайка».

З 1970 до 1972 року Олег Михайличенко служив у лавах збройних сил. 

З 1972 по 1975 рр. навчався у Сумському музичному училищі ім. Д. Бортнянського (нині Сумський фаховий коледж мистецтв і культури імені Д. С. Бортнянського) та водночас працював учителем музики та історії світової художньої культури у загальноосвітніх школах м. Суми.

1975–1980 рр. –  період навчання у Харківському інституті (нині університет) мистецтв імені І. П. Котляревського в класі видатного українського хорового диригента, народного артиста України В. С. Палкіна. Відтоді почалось становлення О. Михайличенка як професійного музиканта.

Під час навчання О. В. Михайличенко керував самодіяльними музичними й хоровими колективами м. Харкова та області, зокрема хором та духовим оркестром будинку культури с. Окоп Золочевського району, який кілька років підряд був лауреатом обласного фестивалю самодіяльного мистецтва Харківської області.

            Після закінчення інституту молодий спеціаліст почав працювати викладачем на музично-педагогічному факультеті Сумського педагогічного інституту імені А. С. Макаренка (нині університет) та водночас закінчив історичний факультет Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди.

Із 1983 по 1985 рр. Олег Володимирович навчався в аспірантурі філософського факультету Київського державного (нині національного) університету імені Т. Г. Шевченка на кафедрі педагогіки вищої школи.

1985-го року достроково закінчив аспірантуру та захистив  дисертацію «Поліпшення естетичного виховання підлітків засобами мистецтва» на здобуття наукового ступеню кандидата педагогічних наук.

Упродовж 1985-2003 рр. молодий науковець працював на кафедрі педагогіки та психології Київського державного інституту іноземних мов (нині Київський національний лінгвістичний університет) викладачем, старшим викладачем, доцентом.

З 2003 по 2010 рр. О. В. Михайличенко обіймав посаду декана історичного факультету Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.

У 2007 році науковець захистив дисертацію за темою «Музично-естетичне виховання дітей та молоді в Україні у другій половині XIX – на початку XX ст.» з присвоєнням наукового ступеню доктора педагогічних наук.

2008 року О. В. Михайличенко було присвоєно звання професора методики викладання суспільних дисциплін.

З 2010 до 2022 року Олег Володимирович працював професором кафедри всесвітньої історії, міжнародних відносин та методики навчання історичних дисциплін СумДПУ імені А. С. Макаренка. Був керівником колективної наукової теми кафедри «Поліпшення методики викладання суспільно-політичних дисциплін у загальноосвітній та вищій школі».

Олег Володимирович Михайличенко нагороджений почесними грамотами: Міністерства освіти і науки України (2006), Національної академії педагогічних наук України (2009), голови Сумської обласної адміністрації (2022); нагрудними знаками: «Відмінник освіти України» (2009), «Антон Макаренко» (2008); подякою Кабінету міністрів України (2009), та ін. Його ім’я занесено до щорічного бібліографічного покажчика «Імена України» та до Національної енциклопедії України.

Наукові інтереси О. Михайличенка завжди виходили за межі проблем музично-естетичного виховання. 

Ще навчаючись на диригентсько-хоровому факультеті, Олег Володимирович виявив інтерес до суспільних та філософських наук та зробив перші кроки у сфері наукових досліджень.

      Працюючи в Київському лінгвістичному університеті він разом зі студентами займався дослідженням особливостей розвитку освіти в Японії та Китаї. Підсумком цієї роботи стала його книга «Освіта в Японії та Китаї: історико-педагогічний аспект» (1997) та декілька брошюр у співавторстві зі студентами: «Система освіти у сучасній Японії» (1996), «Система освіти у сучасному Китаї» (1996), «Система морального виховання учнів у японській загальноосвітній школі» (1997).

Науковець є одним із фундаторів теорії сучасної музичної педагогіки та засновником української теорії навчання суспільних дисциплін.  

Він – автор понад 150 наукових праць у галузі теорії та історії педагогіки, культурології, мистецтвознавства, у тому числі більше 20 – іноземними мовами, більше 100 авторських та за його редакцією монографій і збірників наукових праць, виданих 6 європейськими мовами.

Олег Володимирович видав два навчальні посібника: «Методика викладання суспільних дисциплін у вищій школі» (2009) та «Основи загальної та музичної педагогіки: теорія та історія» (2009), які мають рекомендацію МОН України для використання у навчальному процесі. 

Під час роботи деканом історичного факультету СумДПУ імені А. С. Макаренка Олег Михайличенко сприяв тому, щоб на історичному факультеті за час його роботи всі викладачі стали кандидатами наук та доцентами. Він також керував аспірантами, викладав в магістратурі, брав участь у роботі Сумського обласного краєзнавчого товариства. 

Доктор педагогічних наук, професор О. В. Михайличенко очолював наукову школу з досліджень проблем історії та методики викладання суспільно-політичних дисциплін у загальноосвітній та вищій школі, а також теорії мистецької освіти. Серед проблем, які досліджували члени наукової школи професора Олега Михайличенка, - новітні технології викладання суспільно-політичних дисциплін, історія та теорія мистецької освіти, історія науки і техніки, історія дидактичних вчень, українське народознавство. Члени наукової школи успішно співпрацювали з лабораторією методики навчання суспільних дисциплін Інституту педагогіки НАПН України. За тематикою школи опубліковано: одна колективна і одна одноосібна монографії, три навчальні посібники в зарубіжних видавництвах та більше 40 статей у фахових виданнях. За час існування наукової школи її учасниками захищено шість кандидатських дисертацій, видано дві монографії та шість навчальних посібників, опубліковано три випуски науково-педагогічного журналу «Теорія та методика навчання суспільних дисциплін».

О. Михайличенко брав участь в організації та проведенні багатьох міжнародних та міжвузівських наукових конференцій з питань розвитку мистецької освіти та проблем українського народознавства, історії України.

Цікавлячись проблемами підвищення професійної майстерності майбутніх викладачів вищої школи, він розробив і видав навчальний посібник для магістрантів та аспірантів «Основи методики викладання суспільних дисциплін у вищій школі» (2006), в якому подав основні теоретичні та методичні положення підготовки до викладацької роботи та особливості поліпшення педагогічної майстерності.

Олег Володимирович Михайличенко в роки становлення та розвитку окремих форм недержавної освіти створив у Сумах перший приватний вищий навчальний заклад – Сумський гуманітарно-економічний коледж, який упродовж 1992–2005 рр. готував молодших спеціалістів для приватних підприємств м. Суми та області.

Професор був головний редактором всеукраїнського науково-педагогічного журналу «Теорія та методика навчання суспільних дисциплін»  та заступником головного редактора фахового збірника наукових праць з педагогічних та психологічних наук «Теоретичні питання культури, освіти та виховання».