Головне зображення

ЕПС

Енциклопедія

Педагогічної Сумщини

Попов Павло Миколайович

         Попов Павло Миколайович (16 липня 1890 – 04 квітня 1971) – український літературознавець, фольклорист, мистецтвознавець, славіст, книгознавець, мовознавець, доктор філологічних наук, член Спілки письменників України та член-кореспондент Академії наук Української РСР. 

Життєпис

Народився 28 липня 1890 року в с. Черепівка Путивльського повіту Курської губернії Російської імперії (нині с. Миколаївка Буринського р-ну Сумської області). Виховувався в родині вчителя. Загальну середню освіту здобув у школах Рильська та Курська. Навчався в Рильському духовному училищі, яке закінчив у 1904 році та Курській духовній семінарії. Також навчався у Курській рисувальній школі в класі Михайла Якименка-Забуги. 

У 1910 році вступив на історико-філологічний факультет Варшавського університету, через рік продовжив навчання на історико-філологічному факультеті Імператорського університету Святого Володимира, який закінчив у 1916 році (учителі – В. Перетц, М. Лобода, М. Грунський). У студентські роки збирав фольклорний матеріал Сумщини, проводив науково-дослідну роботу.

Займатися наукою та друкуватися почав ще в студентські роки. Після закінчення університету, в 1916 році, вступив до аспірантури, здав іспити на ступінь магістра слов'янської філології. Підготував до видання наукові і літературно-критичні праці з літературознавства, фольклористики, етнографії, мистецтвознавства, мовознавства, славістики, критики й бібліографії. 

Впродовж 1917–1922 років працював у Київському залізничному училищі, Російському музичному товаристві, гімназії при Київській консерваторії.

Одночасно у 1919–1923 роках вчителював у с. Черепівка, завідував початковою школою, був інструктором окружної народної освіти. На базі свого району вивчав поширення української мови, склав етнографічну і діалектологічну карти колишнього Путивльського повіту, написав статтю «Діалектологічні спостереження на північно-східному кордоні України», де вперше визнав межу поширення української мови.

Із 1920 року працював позаштатним співробітником Української академії наук, одночасно завідував Відділом письма і друку Лаврського музею та з 1923 року Портретною галереєю Київського державного культурно-історичного заповідника.

Впродовж 1929–1934 років – старший науковий співробітник Української академії наук; працював у комісіях Академії наук з літератури та мистецтва, української писемності періоду феодалізму, давньої української письменності, археографічній, етнографічній, діалектологічній та інших; керував відділом рукописів Всенародної бібліотеки при ВУАН. 

Впродовж 1938–1971 років – співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

У 1939 році П. М. Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук. 

Заслуги П. М. Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого не раз удостоєні урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.

Помер 4 квітня 1971 року в Києві.

Педагогічна діяльність

П. Попов викладав у Київських художньому та педагогічному інститутах. 

З початку 20-х років учений активно збирав фольклорний матеріал, розробляв проблеми історії усної народної творчості, методики її збирання. Зокрема, він обґрунтував метод тривалого і систематичного спостереження фольклорного процесу в певному населеному пункті на противагу так званому екскурсійному методу.

У 30-х роках П. Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури і фольклору для вищих навчальних закладів.

Упродовж 1928–1930 рр. – професор Київського художнього інституту (читав курси історії книги та історії гравюри).

З 1934 року і до кінця життя – професор кафедри української літератури Київського державного університету, читав курси давньої української літератури, української народної творчості, палеографії, латинської мови; спецкурси української драми ХVII – XVIII ст. та української літератури XVIII ст.

Павло Попов – автор ґрунтовних досліджень: «Загадки», «Прислів'я та приказки», «До питання про шляхи розвитку епосу східних слов'ян».

Писав нариси з української фольклористики – «Зародки вивчення староруської та української народної поетичної творчості з найдавніших часів до початку XIX століття», статті, пов'язані з фольклором у творчості Олександра Пушкіна, Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, інших письменників. 

Вагомий його доробок у вивченні української та східнослов'янської літератур. Написав низку праць про «Слово о полку Ігоревім», творчість Лазара Барановича, Іоанікія Галятовського, Мелетія Смотрицького, Івана Франка.

Висвітлював питання міжнаціональних літературних і культурних зв'язків. Є автором статей та розвідок з історії книги та книгодрукування, зокрема: «Друкарство, його початок та поширення в Європі (XV – XVI століття)», «До початків світового друкарства», «Початки друкарства у слов'ян», «Слов'янські інкунабули київських бібліотек». 

Питання міжнаціональних літературних і культурних зв'язків висвітлено в дослідженні «Албанія в російській та українській літературах XV – XX ст.», у численних статтях.

Загальновизнані заслуги П. Попова в українському мистецтвознавстві: «Ксилографічні дошки Лаврського музею», «Матеріали до словника українських граверів», дослідження про Т. Шевченка-художника. Він першим почав вивчати «графіті» Софіївського собору в Києві. 

Наукова спадщина П. Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.

Бібліографія

  1. Ксилографічні дошки Лаврського музею / Всеукраїнський музейний городок, Лаврський музей культів і побуту, Відділ письма і друку ; уклад., вступна стаття П. М. Попова. Київ, 1927. Вип. І : Українські старовинні гравюри типу «Народніх картинок». 52 с. : іл.

  2. Попов П. J. Ptasnik, Monumenta Poloniae typographica XV et XVI saeculorum. Vol. I. 1922 / П. Попов // Україна : науковий двохмісячник українознавства. Київ : Державне видавництво України. 1926. Книга 2/3. С. 204-209.

  3. Попов П. Діалектологічні спостереження на північно-східному кордоні України (Путивельщина) / П. Попов // Записки Історично-Філологічного Відділу Української Академії Наук. Київ : УАН, 1926 : Книга 7/8. С. 410-421.

  4. Попов П. Замітки до історії українського письменства ХVІІ–ХVІІІ вв. / П. Попов // Записки Історично-Філологічного Відділу Української Академії Наук. Київ : Друк. ВУАН. 1923. Книга 4. С. 213-233.

  5. Попов П. Іларіон Свєнціцький. Початки книгопечатаня на землях України, Жовква 1924 / П. Попов // Записки Історично-Філологічного Відділу Української Академії Наук. Київ : УАН), 1925. Кн. 5. С. 235-237.

  6. Попов П. М. Албанія в російській та українській літературах ХV–ХХ ст.: з історії міжнародних літературних зв’язків / П. М. Попов. Київ : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 1959.

  7. Попов П. М. Григорій Сковорода / П. М. Попов. Київ : Дніпро, 1969. 173 с. (Літературний портрет).

  8. Попов П. М. До історії вивчення українського населення Башкирії : вcтупна стаття / П. М. Попов // Українці Башкирії : у 2 т. / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України [та ін.]. Уфа ; Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. Т. 1 : Дослідження і документи. 2011. С. 47-63.

  9. Попов П. М. До історії друкарства в давній Польщі / П. М. Попов. Київ, 1926.

  10. Попов П. М. До історії початків світового друкарства : (про книгу Б. І. Зданевича Provinciale Romanum – невідоме видання Йоганна Гутенберга. Київ. 1941) / П. М. Попов // Науковий збірник бібліотеки АН УРСР / Академія наук Української РСР (Київ), Бібліотека ; [редкол.: Ю. О. Меженко, Б. І. Зданевич, Ф. П. Максименко та ін.]. Київ : Академія наук Української РСР, 1946. Ч. 1. С. 107-111.

  11. Попов П. М. Друкарство, його початок і поширення в Європі: XV–XVI вв. / П. М. Попов. Київ, 1925. С. 6.

  12. Попов П. М. Ксилографічні дошки Лаврського музею / П. М. Попов. Київ, 1927.

  13. Попов П. М. М. Костомаров як фольклорист и етнограф / П. М. Попов. Київ : Наукова думка, 1968. 113 с. : іл. (Академія наук Української РСР : Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського).

  14. Попов П. М. Матеріали для словника українських граверів / П. М. Попов // Бібліологічні вісті. 1927. № 3.

  15. Попов П. М. Матеріали до словника українських граверів / П. М. Попов ; Український науковий інститут книгознавства. Київ : Київ-Друк, 1926. 137 c.

  16. Попов П. М. Матеріали до словника українських граверів / П. М. Попов ; Український науковий інститут книгознавства. Київ : [Київ-Друк], 1927. 33 c. Додаток 1.

  17. Попов П. М. Початки друкарства у слов’ян / П. М. Попов ; Український науковий інститут книгознавства. Київ : УНІК, 1924. 

  18. Попов П. М. Початковий період книгодрукування у слов’ян / П. М. Попов. Київ, 1958.

  19. Попов П. М. Початковий період книгодрукування у слов’ян // Доповіді : IV Міжнародний з’їзд славістів / П. М. Попов. Київ : Видавництво АН УРСР, 1958. С. 38.

  20. Попов П. М. Розвиток української фольклористики: зародки вивчення староруської і української народної поетичної творчості з найдавніших часів до початку ХIХ ст. / П. М. Попов. Київ, 1958.

  21. Попов П. М. Шевченко і Київський університет / П. М. Попов. Київ, 1964.

  22. Попов П. Матеріали до словника українських граверів / П. Попов // Труди інституту книгознавства / Український науковий інститут книгознавства. Київ : Державне видавництво України. 1926. Т. I. С. 219-352.

Література

  1. Білецький O. I. Павло Миколайович Попов : [бібліографія] / O. I. Білецький, Г. С. Сухобрус, Ф. Я. Шолом. Київ, 1961. 32 с.

  2. Білецький О. I. П. М. Попов / О. I. Білецький, Ф. Я. Шолом // Радянське літературознавство. 1960. № 6. С. 67-72.

  3. Білецький П. Етапи формування мистецтвознавчої науки в Україні другої половини ХХ століття : [є інформація про Павла Миколайовича Попова] / П. Білецький, М. Криволапов // Художня культура. Актуальні проблеми. 2017. Вип. 13 С. 16-26.

  4. Вербіцька О. І. Участь члена-кореспондента НАН України П. М. Попова у підготовці академічного видання творів Т. Г. Шевченка у десяти томах (за документами особового архівного фонду Інституту рукопису НБУВ) / О. І. Вербіцька // Українська біографістика. 2019. № 18. С. 281-299.

  5. Вовк М. П. Науково-педагогічна діяльність викладачів класичних університетів у вимірах розвитку української фольклористики (1951–1989 рр.) : [Попов вперше розробив системний курс фольклору для філологічних факультетів] / М. П. Вовк // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2015. № 130. С. 123-126.

  6. Капітоненко О. Архів П. М. Попова – краєзнавча скарбниця / О. Капітоненко // Земляки : альманах Сумського земляцтва в Києві. Суми, 2006. Вип. 3. С. 154-155.

  7. Капітоненко О. М. Його хвилювала історія рідної Черепівки : [про відомого вченого Павла Миколайовича Попова (1890–1971), який займався вивченням минувшини населеного пункту Черепівка Путивльського району] / О. М. Капітоненко // Путивльський краєзнавчий збірник / [редкол.: С. В. Тупик, Н. І. Сторчака, В. Б. Звагельський та ін.]. Суми : Університетська книга, 2007. Вип. 3. С. 156-162.

  8. Лисоченко І. Д. Огляд архіву П. М. Попова / І. Д. Лисоченко // Рукописна та книжкова спадщина України. 1994. № 2. С. 156-168.

  9. Лисоченко І. Д. Огляд архіву П. М. Попова / І. Д. Лисоченко // Рукописна та книжкова спадщина України. 1994. Вип. 2. С. 156-168.

  10. Маврін О. О. Теорія і методика польової та камеральної археографії в Україні 1940–1980-х років : [найвідомішими в справі описування рукописів в Україні був Павло Миколайович Попов – український літературознавець, книгознавець, мовознавець] / О. О. Маврін // Література та культура Полісся. Серія : Історичні науки. 2018. Вип. 90. С. 95-106. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ltkpist_2018_90_11

  11. Павел Попов // Писатели Советской Украины. Київ : Радянський письменник, 1960. С. 390-391.

  12. Павло Попов // Історія Академії наук України: 1918–1923 : доклади і матеріали. Київ, 1993. С. 534.

  13. Павло Попов // Письменники Радянської України: 1917–1987. Київ, 1988. С. 490.

  14. Побожій С. «Спасибі за те, що пишете» : мистецтвознавчі традиції на Слобожанщині : [мистецтвознавці Сумщини, є інформація про П. М. Попова] / С. Побожій // Сумщина. Велика спадщина. Образотворче мистецтво / [гол. ред. В. І. Кочубей]. Суми : Університетська книга, 2018. С. 252-268.

  15. Попов П. М. // Видатні вчені Національної академії наук України: Особові архіви та рукописні фонди академіків і членів-кореспондентів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського: 1918–1998 : путівник. Київ, 1998. С. 65-71.

  16. Попов Павло Миколайович (1890-1971, педагог, літературознавець, фольклорист, мистецтвознавець, доктор філологічних наук, професор) // Освіта Сумщини в іменах : педагогічний довідник / В. Ю. Голубченко ; Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. Суми : Університетська книга, 2012. С. 294-297.

  17. Попов Павло Миколайович // Академія наук України: персональний склад. Київ, 1993. С. 246.

  18. Попов Павло Миколайович // Голубченко В. Ю. Слово-знавці : короткий довідник / В. Ю. Голубченко. Суми : Мрія-1 ЛТД, 1998. С. 48-52.

  19. Попов Павло Миколайович // История Академии наук Украинской ССР. Київ : Наукова думка, 1979. С. 779.

  20. Попов Павло Миколайович // Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник / [авт.: Л. І. Бєлінська, Т. С. Білокур, В. О. Борошнєв та ін. ; гол. ред. В. Б. Звагельський ; редкол.: В. П. Щербань (гол. редкол.) ; М. О. Соколов, Л. С. Латишев, В. М. Житник та ін.]. Суми : РВО «АС-Медіа», 2003. С. 360.

  21. Попов Павло Миколайович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / [гол. ред. М. Г. Жулинський]. Київ : Інститут українької літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. Т. 5 : Пе–С. С. 274-276.

  22. Попов Павло Миколайович // Шевченківський словник : у 2 т. Т. 2 : Мол–Я. Київ, 1978. Режим доступу: http://litopys.org.ua/shevchenko/slovn31.htm

  23. Рева Л. Г. Життєвий і творчий шлях Павла Миколайовича Попова – літературознавця, фольклориста, книгознавця, бібліографа / Л. Г. Рева // Сіверщина в історії України : збірник наукових праць. Київ : Глухів, 2011. Вип. 4. С. 332-336. Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/75659/80-Reva.pdf?sequence=1

  24. Салтовська Н. Фольклористика в київському університеті: від дослідницької ідеї до наукової школи : [за час своєї наукової та викладацької діяльності Павло Попов охопив майже всі вектори фольклористики] / Н. Салтовська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2024. № 2 (36). С. 100-104.

  25. Степченко О. П. П. М. Попов як археограф та історик книги: маловідомі сторінки наукової біографії / О. П. Степченко // Рукописна та книжкова спадщина України. 2007. № 11. С. 110-121.

  26. Сухобрус Г. С. Павло Миколайович Попов / Г. С. Сухобрус // Народна творчість та етнографія. 1960. № 3. С. 41-46.

  27. Швидкий В. П. Попов Павло Миколайович / В. П. Швидкий // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; члени редкол.: Г. В. Боряк, В. Ф. Верстюк, С. В. Віднянський [та ін.] ; Інститут історії України НАН України. Київ : Наукова думка, 2011. Т. 8 : Па–Прик. С. 423-424.

  28. Шмиголь Л. Портрети Богдана Хмельницького ХVІІ–ХІХ століть. Історіографія питання : [є інформація про відомого мистецтвознавця Павла Миколайовича Попова] / Л. Шмиголь // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні : збірник наукових статей. 2013. Вип. 22, ч. 2. С. 12-16.

Попов Павло Миколайович

Попов Павло Миколайович

Народження

28.07.1890

Місце народження

с. Черепівка, Путивльський повіт Курська губернія Російська імперія

Смерть

04.04.1971 (81 рік)

Місце смерті

м. Київ

Alma mater

Київський університет Св. Володимира

Напрями діяльності

літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист

Вчене звання

професор

Науковий ступінь

доктор філологічних наук

Slide 0

Павло Миколайович Попов