Самброс Георгій (Юрій) Пилипович

Самброс Георгій (Юрій) Пилипович (20 квітня 1894 – 7 листопада 1975) – педагог-реформатор, новатор, талановитий організатор, активний діяч народної просвіти, провідник українізації освіти на Сумщині 20-30-х рр. XX ст. Кандидат педагогічних наук, заслужений учитель. Один із організаторів Сумських вищих трирічних педагогічних курсів (нині Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка) та викладач. Автор методичних посібників з педагогіки, української мови, які базувалися на спадщині Я. А. Коменського, К. Д. Ушинського, Т. Г. Лубенця та інших класиків світової й української педагогічної думки.

Життєпис

Георгій (Юрій) Пилипович Самброс народився 7 квітня 1894 року в с. Тростянець Охтирського повіту Харківської губернії, згідно з записом №56 метричної книги Благовіщенської церкви, в міщанській родині Пилипа Ілліча та його дружини Любові Миколаївни. Пилип Ілліч Самброс був родом з Херсонщини служив дільничим фельдшером на станції Смородине.

Георгій Самброс здобув хорошу освіту. Після закінчення однокласної початкової школи, навчався у двокласному Тростянецькому училищі. З 1907 по 1915 роки - в Сумській чоловічій приватній гімназії І. М. Ізмайлова.

25 червня 1915 року, закінчивши гімназію, вступив до Харківського Каразінського університету. Тут він став учасником Українського товариства ім. Г. Квітки-Основ’яненка. Разом з групою активістів-читачів Харківської публічної бібліотеки під керівництвом Гната Хоткевича займався впорядкуванням відділу української літератури, влаштовував заходи з нагоди вшанування відомого українського діяча професора М. Сумцова. Самброс також входив до Харківської студентської громади.

30 квітня 1916 року був мобілізований з 1-го курсу Університету на військову службу, закінчив 5-місячні військові курси Київської 2-ї пішої військової школи. Лютневу революцію він зустрів уже польовим офіцером. У Серпухові, де був розквартирований його полк, українські військові теж почали гуртуватись у свою громаду. Було обрано Раду громади, до якої і увійшов Самброс. 1 травня 1917 року воїни-українці організували демонстрацію під синьо-жовтим прапорами. «Росіяни вперше бачили перед своїми очами й ці жовто-блакитні прапори, що маніфестували зародок української державності, й ці політичні гасла автономії, й цю масу людей, що маніфестувала свою національну окремішність від росіян. Не диво, що серед обивателів міста засичали голоси про «мазепинство», про сепаратизм, в яких часто вчувався одвертий переляк перед можливою втратою для великоросів багатств України», – згадував Ю. Самброс.

На цій демонстрації йому вперше довелося виступати перед великим загалом людей, до того ж, українською мовою. Роботою з поширення українських ідей Самброс займався й будучи на Румунському фронті. У червні його відрядили для участі у ІІ Всеукраїнському військовому з’їзді, з трибуни якого виголошувався текст І-го Універсалу УЦР.

В умовах швидкої більшовізації підрозділу після більшовистського перевороту, Ю. Самброс прийняв рішення покинути службу.

Увесь 1918 та більшу половину 1919 року Самброс прожив у Тростянці. Тут він долучився до роботи місцевого осередку «Просвіти».

З вересня 1918 року Самброс розпочав свою службову кар’єєру – обійняв посаду викладача української мови в Тростянецькій вищій початковій школі, одночасно викладав мову та літературу в приватній школі Л. А. Іваницької.

26 серпня 1919 року був мобілізований «летючою» мобілізацією Денікінської армії, від якої його не врятувала навіть вчительська посада. У лавах білогвардійціввін був лише дев’ять тижнів, потім дезертирував, проте повернутись до Тростянця наважився лише через три місяці після вигнання білогвардійців. Його побоювання виявились марними – Самброс був людиною, доволі відомою в Тростянці своєю культурно-просвітницькою діяльністю, користувався авторитетом серед місцевої молоді. Тож «справжнім «білим» мене ніхто не вважав», згадував Ю. Самброс.

З перших днів перебування у Тростянці розпочав допомагати місцевому волосному відділу народної освіти. У березні 1920 року очолив групу, що займалась реорганізацією старого «Учительського союзу» в Спілку робітників освіти і соціалістичної культури (СРОСК) та став її головою. Саме тоді відбулося знайомство Юрія Самброса з Б. Антоненко-Давидовичем та М. Довгополюком.

У липні 1920 року Самброс переїхав до Охтирки для роботи в повітовому відділі освіти. 22-річний Б. Антоненко-Давидович був завідувачем відділу народної освіти, Матвій Довгополюк – заступником і завідувачем відділу професійної освіти. 26-річний Юрій Самброс завідував позашкільним відділом.

У серпні 1920 року Самброс був обраний до повітової спілки робочої освіти та культури, прийняв завідування культвідділом. У вересні 1020-го увійшов до редколегії Охтирського педагогічного журналу «Трудова освіта».

Предметом особливої гордості Ю. Самброса стала «дерусифікація». Учителів змусили вивчити український правопис, твори українського письменства, діловодство в школах також переводилось на українську мову.

По волосних відділах народної освіти запроваджувались посади інструкторів з «українознавства». 1 жовтня 1920 року Ю. Самброс був призначений головним повітовим інструктором з українознавства. В цей же час він почав викладати українську літературу в Охтирській педагогічній школі ім. Б. Грінченка.

У 1921 році знову повернувся в Тростянець, де працював на різних посадах в освітніх закладах, головою Тростянецької волосної спілки, повітовим інструктором соцвиховання, заступником завідуючого Агротехшколою, де викладав українську літературу та політграмоту, політграмоту також викладав в місцевій семирічній школі. На власні кошти організував у Тростянці та очолив «Однорічні педагогічні курси».

Улітку 1923 року відбувся окружний з’їзд членів профспілки працівників освіти, на якому Самброса обрали членом окружної профспілки. Він переїхав на роботу до Сум, де пробув сім років (1923–1930). В окружному правлінні спілки він обіймав посаду секретаря, входив до керівної трійки, яка фактично здійснювала управління усіма профспілковими справами освітніх установ округу.

Восени 1923 року Самброса запросили на посаду старшого інспектора соціалістичного виховання. Фактично він став керівником всієї шкільної і дошкільної справи в окрузі. На цій посаді Ю. Самброс активно просував питання про необхідність відкриття вищих педагогічних курсів перед виконкомом округу.

Саме Г. Самброс активно «лобіював» якнайшвидше розв’язання питання про відкриття Сумських вищих педкурсів, займався укомплектуванням викладацького корпусу, систематично подавав пропозиції щодо вдосконалення педагогічного процесу.

Г. П. Самброс був відомий в Україні як редактор часопису «Наша освіта» який видавався в місті Суми з 1924 року. У ньому порушувалися такі питання: «Організація й ідеологічне керівництво народною освітою в окрузі», «Соціальне виховання в його масових формах», «Професійна освіта», «Методична робота й методичний досвід в народній освіті»; подавав бібліографічний огляд педагогічних видань, педконсультації.

З 15 лютого 1924 року Самброс – голова окружного методичного комітету соцвиху.

Після формування Сумських вищих трирічних педагогічних курсів (1924), на які вперше було зараховано 61-го студента, – за сумісництвом – лектор соцвиху української мови й літератури у новому закладі.

Відповідно до рішення колективу у березні 1925 року на посаду директора педкурсів, було висунуто Г. Самброса, який виявив себе як творча й самовіддана людина з розвиненими організаторськими здібностями та педагогічним хистом. На той час Ю. Самброс мав незакінчену університетську освіту, семирічний педагогічний стаж викладання дисциплін соціального виховання, української мови та літератури. Його кандидатура була затверджена народним комісаріатом освіти, але через втручання Сумського окружного виконкому ухвалене рішення було скасовано. Офіційно керівником закладу був призначений директор (який постійно змінювався), але справжнім авторитетним неформальним лідером залишався Юрій Самброс.

Самбросу спочатку пощастило позбутись утисків (незважаючи на білогвардійське минуле), бо його вважали цінним прцівником і з дозволу партійних органів тримали на роботі, хоча виборчих прав він не мав до 1937 року.

Утім, у 1929 – на початку 1930 рр. він відчув тиск до себе. Причиною його неблагонадійності виявилось зовсім не білогвардійське минуле, а прихильність до української ідеї. У справах ДПУ він проходив як «націоналіст», «небезпечний діяч українського руху».

Ситуація трохи розрядилася після виходу перших книг Ю. Самброса про організацію й методику педагогічної практики студентів: «Оцінка мови студентства педвузів», «Система безперервного педагогічного практикуму», «Орієнтовна програма педроботи на дитмайдані».

Першого вересня 1930 року з реорганізацію Сумського педтехнікуму в інститут, Юрій Самброс увійшов до складу педагогічного колективу на посаду доцента, керівника кафедри дидактики (один із розділів педагогіки). Пізніше, у зв’язку зі злиттям кафедр дидактики та педагогіки, він увійшов до останньої як доцент, керівник студентською практикою. Читав курс «Теорія й практика педагогічної роботи в політехнічній школі».

В кінці 30-х років почалась страшна хвиля репресій, яка прокотилася по всій Україні. Не оминула вона і Ю. П. Самброса, 15 жовтня 1930 року в дім прийшли військові, вчинили обшук, а його заарештували. Від нього вимагали зізнання в участі військовій націоналістичній організації. Йому прийшлося пройти через допити та моральний тиск, але вибрана правильно ним лінія захисту його врятувала. Самброса звільнили. Арешт украй негативно вплинув на ставлення до нього в інституті. Самброс сам написав заяву про звільнення. Він отримав «чисті» документи та пристойні характеристики.

Юрій Пилипович залишив м. Суми. Наступним місцем його роботи став Всеукраїнський інститут народної освіти ім. М. Скрипника у Харкові, де він працював до 1933 року доцентом кафедри педагогіки.

У 1933 році маховик репресій проти української інтелігенції набув небаченого розмаху. Один за одним безслідно «зникали» знайомі та колеги. Голодомор 1932-1933 року справив надзвичайно сильне враження на Самброса. Він описав багато епізодів у своєму щоденнику. В умовах дефіциту продуктів Самброс був практично приречений, оскільки талони на харчування отримували лише члени профспілки (а Самброс був виключений з неї ще у 1924 році). Виручали друзі та колеги, зокрема Матвій Довгополюк, який на той час жив у Харкові і в шахрайський спосіб діставав талони.

У 1932 році була запроваджена паспортизація. Розуміючи, що «коли дізнаються, що я сумський позбавленець, - паспорта не дадуть і що нависла життєва загроза», Самброс вирішив утекти у найвіддаленіші куточки СРСР.

Він звільнився з інституту, завершив всі свої справи та разом з дружиною перебрався спочатку до села Липці, на кордоні з Росією, а далі до Омська, Новосібірська, аж доки доля не залишила його у містечку Комишлові Свердловської області.

З роками усвідомив правильність свого рішення що покинув Україну. На батьківщині багато друзів та однодумців було репресовано та розстріляно.

В Комишлові працював викладачем педучилища. Заочно закінчив Ленінградський педагогічний інститут ім. О І. Герцена та Московські заочні центральні курси вивчення іноземних мов. У 1949 році прийняв участь в Педагогічних читаннях, які були організовані у Москві Академією педагогічних наук, де представив дослідження «Зеркальное письмо». Робота була визнана дисертаційною. У 1951-1954 рр. здав кандидатській мінімум, в кінці 1954 року захистив дисертацію та отримав учену ступінь кандидата педагогічних наук.

У 1946 та 1954 роках був нагороджений відзнаками тодішньої РСФР. Став одним із перших у Комишлові, кому було присвоєно звання «Заслужений вчитель Російської Федерації». Жив дуже скромно.

Ю. П. Самброс до останнього підтримував зв’язки з рідною Сумщиною – листувався із сумським журналістом та краєзнавцем Г. Петровим, давнім товаришем та колегою Ю. Мигородським.

Із сумським краєзнавцем і педагогом П. Сапухіним Юрій Пилипович листувався дуже плідно, зазначаючи у своїх листах до нього: «…Ваші краєзнавчі мініатюри… крім естетичної й пізнавально-наукової насолоди дають мені й поживу для спогадів і патріотичних почуттів до рідного мені краю. Адже Сумщина – то край мого дитинства й юнацтва, джерело незабутніх теплих згадок». Це листування було викликане ще й бажанням Ю. Самброса на схилі років поділитися своїми спогадами і думками про людей, яких він знав свого часу, і про події 1920-х–1930-х років, очевидцем яких був.

У цих листах дуже багато згадок про Б. Антоненка-Давидовича, з яким Ю. Самброс дружив з часів роботи в Охтирці. Після повернення Б. Антоненка-Давидовича у 1957 році з ув’язнення в Україну,
Ю. П. Самброс часто листувався з ним, приїжджав погостювати. У 1959 році вони удвох приїздили на Сумщину, побували в Охтирці та Сумах, зустрічалися і з П. Сапухіним.

В кінці свого життєвого шляху Юрій Самброс написав спогади, які закінчив у 1957 році. Але опубліковані вони були вперше у 1988 році в США, коли всіх учасників спогадів уже не було в живих.

Помер Ю. Самброс 7 листопада 1975 року у м. Комишлові.

Педагогічна діяльність

Більше 50-ти років життя Георгій Пилипович віддав педагогічній діяльності. У 20-х роках. Ю. Самброс був знаним педагогом-новатором, автором методичних посібників з педагогіки, української мови, українознавства.

У центрі його наукових інтересів перебували питання історії освіти («Народна освіта на Сумщині») та удосконалення педагогічного процесу.

Ю. Самброс разом з Борисом Антоненком-Давидовичем, Матвієм Довгополюком, Григорієм Сергієнком були основними українізаторами освіти на Охтирщині початку 20-х років. В Охтирці, на Монастирській горі, організували дитяче містечко, в якому виховувались безпритульні діти.

Ю. П. Самброс автор методичних посібників з педагогіки, української мови, методики викладання предметів, яка базувалася на спадщині Я. Коменського, К. Ушинського, Т. Лубенця та ін. Його цікавили і хвилювали питання навчально-виховної роботи в школах («Педагогічні гуртки в школах», «Театральна робота в школі», «Вивчення рідної мови у школі і вузі», «Клубна робота у школі», «Дитяче самоврядування» та ін).

Як працівник народної освіти він організовував в Сумах курси з дерусифікації, відновлював товариство «Просвіта» на Охтирщині та Тростянеччині. Врешті, був одним із засновників вищих педагогічних курсів та педтехнікуму в Сумах.

Важливого значення Ю. Самброс надавав розвитку української культури, питання становлення рідної мови. Окремою брошурою він видав працю «Оцінка мови студенства педвишів» (1930). Для поширення мовної культури Г. Самброс протягом 1926-1927 рр. проводив дослідження в Сумському та Охтирському районах, а також в Сумському соціальному інституті. Це були тестові завдання з правопису, стилістики, каліграфії, тестовий іспит зі швидкості написання. Він - автор таких праць: «Система безперервного педагогічного практикуму» (1930), статей: «Орієнтовна програма педроботи на дитмайдані» (1930) та ін.

Свою працю у школі і вузі Ю. Самброс будував на принципах народності, природовідповідності, культуровідповідності. Разом зі студетами він проводив виховні заходи в школах, організовував окружні кокурси на кращу школу, читав лекції на курсах підготовки вчителів та в екстернаті, дбав про поширення педагогічних видань для вчителів, учнів та студентів. Важливого значення надавав краєзнавству. Практичні заняття проводив на природі, на околиці Сум. Студенти записували від жителів цінні історичні відомості, збирали старовинні речі, обладнували музеї в школах.

У системі педпрактики (ІІ та ІІІ курси) студенти під керівництвом Самброса обстежували сумські заклади та установи наросвіти: знайомились з працею шкільної ради, проводили анкетування серед учителів та учнів, ставлячі відповідні запитання (організаційна структура школи, склад дітей, довкілля, режим, засоби навчання і кошти); вивчали діяльність організацій (коли засновано загін, матеріальна база, суспільно-корисна праця, розваги, роботарізновікових загонів, юнкорівський рух, форми обліку праці загону, зв'язок з батьками та ін.); характеризуваливатажків серед дітей, актив і пасив, вивчали засоби впливу на дітей та здійснювали педагогічний аналіз, “дозування” основних форм навчальної роботи в групі і в родині, розвиток дитячої пам'яті (швидкість заучування, залежність обсягу й міцності репродукування від часу, обсягу матеріалу, темпу тощо); складання індивідуальних педагогічних характеристик дітей та ін.

Творчість

Охтирські враження Юрія Самброса 1920 року вилились в поезію в прозі «Перекреслений шлунок», яка була надрукована в газеті «Радянська освіта» у 1923 році.

Спогади про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні під назвою “Зі щоденника педагога Юрія (Георгія) Самброса” були надруковані Українським інститутом національної пам'яті у 2018 році.

Мемуарні нариси Юрія Самброса “Щаблі. Мій шлях до комунізму” були надруковані у Нью-Йорці у 1988 році.

Бібліографія

Дореволюційні Суми : [спогади педагога Юрія Самброса] / Історичний портал // Панорама. – 2020. – № 38, 16-23 вересня. – С. А 11. – Режим доступу: https://history.sumy.ua/sources/writing/9228-dorevoliutsiini-sumy-spohady-yusambrosa.html ; http://history.sumy.ua.
Самброс Г. Ф. Изучение учителем учащихся и составление на них психолого-педагогической характеристики (применительно к условиям педагогических училищ) : автореф. дис. … канд. пед. наук (по психологии) / Самброс Григорий Филиппович. – Москва, 1954. – 18 с.
Самброс Г. Ф. К вопросу о критике и самокритике среди учащихся средних школ / Г. Ф. Самброс. – Сов. педагогика. – 1954. – № 8. – С. 38-44.
Самброс Ю. Безсилля слова і футуризм // Літературно-науковий вістник. – Т. 71, Кн. 7-8. – Львів: Друкарня Акц. Т-ва «Петро Барський у Київі», 1918. – С.143-148.
Самброс Ю. Досвід постановки тесту українського правопису / Ю. Самброс // Шлях освіти. 1927. – № 1. – С. 177-184.
Самброс Ю. З п’ятирічного минулого «Нашої освіти» / Ю. Самброс // Наша освіта. – 1929. – № 10/12, листопад-грудень. – С. 11-21.
Самброс Ю. Завдання біжучого моменту в позашкільній освіті / Ю. Самброс // Трудова освіта : педагогічний журнал / Охтирський Повітовий відділ народної освіти. – 1920. – № 1.
Самброс Ю. Зі щоденника педагога Юрія (Георгія) Самброса / Ю. Самброс // «Репресовані» щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні / Український ін-т національної пам'яті ; упоряд., вступна стаття, заг. ред. Я. Файзуліна. – Київ : Фенікс, 2018. – С. 267–298.
Самброс Ю. Листування з Б. Антоненком-Давидовичем / Ю. Самброс // Антоненко-Давидович Б. Твори : в 2-х т. / [упоряд. та комент. Л. Бойка]. Київ : Наукова думка, 1999. – Т. 2. – С. 600-628.
Самброс Ю. Одна зі спроб / Ю. Самброс // Трудова освіта : педагогічний журнал / Охтирський Повітовий відділ народної освіти. – 1921. – № 16-17.
Самброс Ю. Організація дитячого колективу на дитмайдані / Ю. Самброс. – Виробнича думка (додаток до газети «Народний учитель»). – 1930. – № 14. – 22 червня.
Самброс Ю. П. Вивчення рідної мови у школі і вузі / Ю. П. Самброс. – 1930.
Самброс Ю. П. Дещо з моїх згадок про незабутнього Матвія й тодішні часи / Ю. П. Самброс // Архів Охтирського краєзнавчого музею Сумської області. – № 1. – 20 с.
Самброс Ю. П. Методична робота вчителя у школі / Ю. П. Самброс. – 1930.
Самброс Ю. П. Методробота й методичний досвід в народній освіті / Ю. П. Самброс // Наша освіта. – 1924-1928.
Самброс Ю. П. Народна освіта на Сумщині / Ю. П. Самброс // Наша освіта. – 1928.
Самброс Ю. П. Організація й ідеологічне керівництво народною освітою в окрузі / Ю. П. Самброс // Наша освіта. – 1924-1928.
Самброс Ю. П. Оцінка мови студентів педвузів / Ю. П. Самброс. – 1930.
Самброс Ю. П. Педагогічні гуртки в школах / Ю. П. Самброс. – 1929.
Самброс Ю. П. Професійна освіта / Ю. П. Самброс // Наша освіта. – 1924-1928.
Самброс Ю. П. Система безперервного педагогічного практикуму в I концентрі трудшколи : підсобна книжка для педтехнікумів, відділів молодшого концентру факсоцвихів ІНО, й курсів підготовлювання та перекваліфікації масових робітників соцвиху / Ю. П. Самброс. – Харків : Работник просвещения, 1930 ; (Херсон : Друк. вид-ва "Червоний селянин"). – 114, [2] с.
Самброс Ю. П. Соціальне виховання в його масових формах / Ю. П. Самброс // Наша освіта. – 1924-1928.
Самброс Ю. П. Театральна робота в школі / Ю. П. Самброс. – 1929.
Самброс Ю. П’ять років : (до ювілею журналу «Радянська освіта») / Ю. Самброс // Наша освіта. – 1928. – № 8/10. С. 7-8.
Самброс Ю. Перепiдготовка вчительства на Сумщинi / Ю. Самброс // Радянська освiта. – 1924. – № 1-2. – С. 102-107.
Самброс Ю. Перепiдготовка вчительства на Сумщинi / Ю. Самброс // Радянська освiта. – 1924. – № 1/2. – С. 102-107. – Режим доступу: https://scc.knu.ua/upload/iblock/b54/dis_Protsenko.%20V.V._new1.pdf.
Самброс Ю. Проєкти в трудшколі / Ю.Самброс // Шлях освіти. – 1930. – № 7-8. – С. 43-51.
Самброс Ю. Система безперервного педагогічного практикуму / Ю. Самброс. – Київ, 1930.
Самброс Ю. Ф. (педагог ; 1894-1975). Зеркальное письмо у детей : рукопись / Ю. Ф. Самброс. – Камышлов : [б. и.], 1948. – 137 с. : ил. – В издании использованы иллюстрации и рисунки автора. – В списке библиографии записи автора добавлены от руки чернилами. – Прижизн. издание.
Самброс Ю. Щаблі : мій шлях до комунізму (1957) : [спогади педагога Юрія Самброса] / Ю. Самброс. – Режим доступу: https://history.sumy.ua/sources/writing/9002-sambros-yurii-shchabli-mii-shliakh-do-komunizmu-1957.html.
Самброс Ю. Щаблі: мій шлях до комунізму / Ю. Самброс. –Нью-Йорк : Сучасність, 1988 // Електронна бібліотека «Diasporiana.org.ua». – Електрон. дані. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/3394/file.pdf, вільний. – Назва з екрану.
Самброс Ю., Онацький Н. Про краснопис у школі / Ю. Самброс, Н. Онацький // Педагогічна практика трудових шкіл : збірник методичних матеріалів. – Харків, 1928.
Самброс Юрій. Щаблі: Мій шлях до комунізму : мемуарні нариси / Ю. Самброс. – Нью-Йорк : Сучасність, 1988. – 417 с. – (Бібліотека Прологу і Сучасності ; ч. 177).
Трутний Ю. (псевд. Ю. Самброса) Про українознавство / Ю. Трутний (Ю. Самброс) // Трудова освіта : педагогічний журнал / Охтирський Повітовий відділ народної освіти. – 1921. – № 16-17.

Література

№ 4. Зі щоденника педагога Юрія (Георгія) Самброса : [Ю. (Г.) Самброс – колишній викладач Сумського педагогічного інституту] // «Репресовані» щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні / Український ін-т національної пам'яті ; упоряд., вступна стаття, заг. ред. Я. Файзуліна. - Київ : Фенікс, 2018. - С. 267-298.
Артюх В. О. З історії товариства «Просвіта» на Сумщині (1917-1923 рр.) / В. О. Артюх // Конотопські читання : зб. наук. пр. / [редкол.: Н. П. Верба, Ш. М. Акічев, І. М. Несвідома ; Відділ культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області, Конотопський краєзнавчий музей ім. О. М. Лазаревського].- Ніжин : ПП Лисенко М. М., 2020. - С. 40-64. - Вип. ХІ. - Режим доступу: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/81079/1/artiukh_z_istorii_prosvit.pdf.
Баглай А. Юрій Самброс / А. Баглай. - Режим доступу: https://history.sumy.ua/research/article/9108-bahlai-anatolii-yurii-sambros.html.
Бугрій В. С. Вплив економічних, політичних та ідеологічних чинників на повсякденне життя студентів і викладачів Сумського інституту соціального виховання (1930-1933). - Розділ 1: Історія України : [характеристику моральної атмосфери, що панувала тоді в суспільстві та колективі Сумського інституту соціального виховання, знаходимо в спогадах Ю. Самброса – викладача Сумського інституту соціального виховання] / В. С. Бугрій, Н. В. Ярош // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Серія: Міжнародні відносини. - Ужгород, 2019. - Випуск 6. - С. 5-11. - Режим доступу: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/886640.
Від видавництва // Самброс Ю. Щаблі. Мій шлях до комунізму : мемуарні нариси / Ю. Самброс. - Нью-Йорк : Сучасність, 1988. - С. 1-3.
Від заснування до сьогодення. Про університет: Самброс та інші представники «старої» формації. За шість років свого існування технікум підготував 146 педагогічних працівників народної освіти... : [100 років СПУ. 1924-2024]. - Режим доступу: https://sspu.edu.ua/universytet/pro-universytet/vid-zasnuvannia-do-sohodennia.
Голубченко В. Педагог-новатор : [Георгій Пилипович Самброс – активний діяч народної освіти на Сумщині, кандидат педагогічних наук, інспектор народної освіти, заслужений вчитель, автор методичних посібників з педагогіки та української мови, з 1925 р. працював викладачем в СумДПІ] / В. Голубченко // Ярмарок. - 2009. - № 50, 10 грудня. - С. 2.
Голубченко В. Ю. Педагогічна дiяльнiсть Г. П. Самброса / В. Ю. Голубченко // Третя Сумська обласна наукова історико-краєзнавча конференція, (7-8 грудня 1999 р.) : збірник статей / [редкол.: П. М. Щербань, Б. Л. Корогод, В. В. Турков та ін.]. - Суми : Ред.-вид. відділ СДПУ, 1999. - С. 119-121.
Голубченко, В. Ю. Освіта Сумщини в іменах : науково-педагогічний довідник / В. Ю. Голубченко. – Суми : Університетська книга, 2012. – С. 304-306.
З Лесиного джерела (Василь Алешко). «Події. Культура» : [є інформація про те, що Ю. Самброс у своїх спогадах писав, що поет Василь Іванович Алешко (Олешко) жив у глухому кутку Сум і потрапити в його садибу можна було «лише через якусь канаву по дощатому переході над нею»…]. - Режим доступу: http://bukvoid.com.ua/events/culture/2019/01/10/103322.html.
Історія кафедри. Кафедра педагогіки.СумДПУ. - Режим доступу: https://pedagogika.sspu.edu.ua/kafedra/istoriia-kafedry.
Історія кафедри української мови Сумського педагогічного університету імені А. С. Макаренка в іменах : науково-педагогічне видання / за ред. О.М. Семеног, Н. П. Дейниченко. – Суми: Видавництво СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2014. – 224 с.
Ковальчук, Наталка. Охтирське сузір’я в українському відродженні: Юрій Самброс. Матвій Довгополюк. Борис Антоненко-Давидович / Н. Ковальчук. – Кишенькова газета. – 32 с. – (Історія рідного краю).
Корж, Л. В. Історія становлення та розвитку Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. – Суми : Редакційно-видавничий відділ СДПУ, 1999. – 88 с., іл.
Кривич О. Організаційно-методичні засади діяльності Охтирського дитячого містечка імені М. О. Скрипника як виховного закладу інноваційного типу (20-ті роки ХХ століття) / О. Кривич // Витоки педагогічної майстерності. - 2016. Випуск 17. - С. 96-102. - Режим доступу: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/7592/1/Krivich.pdf.
Нагірний В. Вступне слово : [про Юрія Самброса та його спомини, які становлять документ особливої уваги] / В. Нагірний // Самброс Ю. Щаблі. Мій шлях до комунізму : мемуарні нариси / Ю. Самброс.- Нью-Йорк : Сучасність, 1988. - С. 5-10.
Особистості епохи Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка : слайд-презентація / Наукова бібліотека СумДПУ імені А. С. Макаренка ; уклад. Т. В. Шостак. - Електрон. текст. і зображув. дані. - Суми : НБ СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2024. - 215 слайдів. - Режим доступу: https://library.sspu.edu.ua/Personalities_of_the_era_of_the_SSPU.pdf.
Перші кроки : [історія становлення СумДПУ; Ю. П. Самброс – один із перших викладачів Сумських вищих трирічних педагогічних курсів] // Осташевський М. Л. Макаренківська alma mater / М. Л. Осташевський. - [Суми] : [«ПФ “Університетська книга”»], [2019]. - C. 8-12.
Подоляка Н. С., Роль педагогічних часописів 20-х років ХХ ст. в утвердженні більшовицької ідеології радянської системи освіти на Сумщині / Н. С. Подоляка // Сіверщина в історії України. – Вип. 6. – 2013.–- С. 450-453.
Подоляка Н. С., Часопис «Наша освіта» як «ідеологічне й методичне керуюче джерело» радянської громадсько-педагогічної думки // Наукові записки Інституту журналістики : науковий збірник / за ред. В. В. Різуна; КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2013. – Т. 50. – Січ.-берез. – С. 106-109.
Самброс Георгій Пилипович (1894-1975, педагог) // Освіта Сумщини в іменах : педагогічний довідник / В. Ю. Голубченко ; Сумський державний педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка. - Суми : Університетська книга, 2012. - С. 304-306.
Самброс Ю. П. // Історія Тростянеччини : краєзнавчий альманах : [публікація ознайомлює з малодослідженою постаттю в українській вітчизняній історії, нашого земляка, обдарованої людини, педагога з 50-ти річним стажем Юрієм Пилиповичем Самбросом] / Блог А. Баглай. - Режим доступу: https://bahlay.com/?p=552.
Семешин Е. В. Репресії в середніх та вищих навчальних закладах Сумщини в 1930-х – на початку 1950-х рр. : кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістр / Е. В. Семешин ; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ; наук. керівник С. О. Авхутська. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2020. – 143 с.
Снагощенко, В. В. Репресії проти викладачів Сумського державного педагогічного інституту в 30-ті роки ХХ століття / В. В. Снагощенко, Е. В. Семешин. – Режим доступу: http://repository.sspu.sumy.ua/bitstream/123456789/6253/1/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97%20%D1%83%D0%BD-%D1%82.pdf .
Сталінська гільйотина голоду: як жерли ті, хто морив Україну : Георгій Самброс, який завідував педагогічною практикою студентів Всеукраїнського інституту народної освіти в Харкові, вів під час голодоморних років щоденник. - Режим доступу: https://ipress.ua/news/stalinska_gilyotyna_golodu_yak_zherly_ti_hto_moryv_ukrainu_316326.html
Становлення Сумського державного педагогічного інституту : Сумські вищі педагогічні курси та технікум як експериментальні форми фахової освіти // Корж Л. В. Історія становлення та розвитку Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка / Л. В. Корж ; [за заг. ред. ректора СДПУ, професора В. С. Іванія]. - Суми : Редакційно-видавничий відділ СДПУ, 1999. - Розділ ІІ. - С. 8-26.
Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка в історичній ретроспективі // Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка: досвід, реалії, перспективи : [інформаційно-довідкове видання] / МОН України, Управління освіти і науки Сумської обласної адміністрації, СумДПУ ім. А. С. Макаренка ; [уклад. Л. В. Корж-Усенко ; за заг. ред. А. І. Кудренка]. - Суми : Видавництво СумДПУ ім. А. С. Макаренка, [2009]. - Розділ 1, підрозділ 1.1 : Становлення Сумського державного педагогічного інституту ім. А. С. Макаренка в довоєнний період. - С. 9-34.
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. Директори, ректори інституту: Самброс Юрій Пилипович (1925). - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%90._%D0%A1._%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0.
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка: досвід, реалії, перспективи : інформаційно-довідкове видання / уклад. Л. В. Корж-Усенко ; за заг. ред. проф. А. І. Кудренка. – Суми : Видавництво СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2009. – 240 с., іл.
Товариство «Просвіта» на Тростянеччині. - Режим доступу: http://ntgazeta.com.ua/trostjanechchina/1937-tovaristva-prosvta-na-trostjanechchin.html.
Удовенко В. Комплекс матеріалів педагога Юрія Самброса у фондовому зібранні Сумського обласного краєзнавчого музею / В. Удовенко // Краєзнавчий збірник : статті та повідомлення [4] / [за ред.: В. С. Терентьєва (відповідальний редактор), В. О Іванова, Ю. О Нікітіна та ін.] ; Сумський обласний краєзнавчий музей. - Суми : Університетська книга, 2020. - С. 68-75. - Режим доступу: https://shron1.chtyvo.org.ua/Zbirnyk_statei/Kraieznavchyi_zbirnyk_statti_ta_povidomlennia_4.pdf?
Шаповал М. В. Юрій Самброс: трихи до портрета педагога-реформатора, провідника українізації освіти на Сумщині / М. В. Шаповал // Сумські історико-краєзнавчі студії : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної інтернет конференції (м. Суми, 5 листопада 2020 р.) / редкол.: Д. В. Кудінов, О. М. Клочко, М. А. Михайліченко, В. О. Оліцький та ін. – Суми : ФОП Цьома С. П., 2020. –С. 351-360.
Шаповал М. В. Юрій Самброс: штрихи до портрета педагога-реформатора, провідника українізації освіти на Сумщині / М. В. Шаповал // Сумські історико-краєзнавчі студії : збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, (м. Суми, 28 жовтня 2021 р.) / редкол.: Д. В. Кудінов, О. М. Клочко, М. А. Михайличенко, О. В. Оліцький. - Суми : [ФОП Цьома С. П.], 2021. - С. 351-360. - Режим доступу: https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/13501.