Скорик Олександр Семенович

Скорик Олександр Семенович (26 серпня 1921) – український мовознавець, педагог, кандидат філологічних наук, доцент. Учасник 2-ї світової війни.

Народився в с. Скориківка Золотоніського району Черкаської області в селянській родині. 

У 1937 році Олександр закінчив Скориківську неповну середню школу. 

1937–1940 рр. – період навчання у Золотоніській педагогічній школі.

Під час останнього року навчання О. Скорик почав працювати учителем початкових класів Харківецької середньої школи Пирятинського району.

Протягом 1940–1945 рр. брав участь у 2-й світовій війні та отримав військове звання молодшого сержанта. 

Після повернення додому Олександр Скорик працював учителем Золотоніської школи, згодом у рідній Скориківській семирічній школі та вчителем Великохутірської середньої школи.

1947 року Олександр Семенович закінчив Черкаський педагогічний інститут (нині Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького). 

1948 року О. Скорика було призначено завучем Великохутірської середньої школи, де він виконував за сумісництвом обов’язки завуча та вчителя (до 1952 року).

У 1952 році Олександр Семенович став слухачем курсів із підготовки викладачів мовознавчих дисциплін для вузів у Київському (нині національний) університеті імені Т. Г. Шевченка, які успішно закінчив. 

1953 року мовознавець одержав призначення на посаду викладача української мови до Сумського державного педагогічного інституту (нині університет), працював на посаді до 1961 року. 

У 1960 році Олександр Семенович захистив кандидатську дисертацію та отримав диплом кандидата філологічних наук.

З 1961 до 1968 року О. С. Скорик обіймав посаду декана філологічного факультету та за сумісництвом старшого викладача кафедри мовознавства, потім кафедри української мови. 

Упродовж 1968-1975 рр. виконував обов'язки проректора з навчальної та наукової роботи Сумського педагогічного інституту.

1975 року О. С. Скорик став завідувачем кафедри української мови СумДПУ імені А. С. Макаренка.

У 1999 році науковець завершив викладацьку діяльність у Сумському державному педагогічному інституті імені А. С. Макаренка та вийшов на пенсію.

Олександр Семенович був нагороджений медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Японією», Почесною грамотою Міністерства освіти УРСР (1984) та ін.

О. С. Скорик мав великий досвід педагогічної роботи та забезпечував мовну, літературну, методичну підготовку майбутніх учителів-філологів, а також мовно-професійну підготовку майбутніх учителів інших спеціальностей. 

Педагог мав високий потенціал, що сприяв не тільки підготовці кадрів, а й утвердженню української мови та зміцненню нашої рідної України. Олександр Семенович викладав методику української мови та довів на власному досвіді і прикладі, що вміле викладання спонукало до системної роботи зі словом та текстом. О. Скорик щедро ділився своїми знаннями та досвідом із студентами, продовжуючи традиції попередників.

У доробку Олександра Скорика - праці з питань мовознавства, історії української мови, української літератури, педагогіки.

Вагомими працями мовознавця є: «Розмовно-побутова лексика вчителів Сумщини. Усне літературне побутове мовлення» (1970), «Робота з граматичними синонімами» (1976), «К. Д. Ушинський про вивчення рідної мови» (1979) тощо.