Тригуб Ірина Василівна

Тригуб Ірина Василівна (21 вересня 1955 – 27 березня 2025) – українська педагогиня, хореографка, засновниця та керівниця народного хореографічного ансамблю «Радість», «Відмінник освіти України» (1987), «Заслужений працівник освіти України» (1992).

Народилася у м. Баку Азербайджанської РСР (нині Азербайджанська Республіка) у багатодітній сім’ї службовця. 

З 1960 року розпочала займатися у хореографічної студії при консерваторії. Після закінчення студії вступила до хореографічного училища рідного міста.

У 1973 році Ірина Тригуб закінчила Бакинське хореографічне училище (нині – Бакинська хореографічна академія) за фахом артистка балету. З цього ж року почала працювати солісткою театру опери та балету м. Баку. На жаль, через дуже серйозну травму ноги, не змогла надалі бути балериною.

Ірина Василівна вступила на навчання до Краснодарського державного інституту культури, який закінчила у 1977 році та отримала спеціальність хореографа. Саме в інституті вона зустріла свого чоловіка – Станіслава Тригуба.

1977 року Ірина Тригуб з родиною переїхала до м. Ставрополя та почала працювати викладачкою хореографії Ставропольського культурно-освітнього училища.

Згодом родина переїхала до м. Сиктивкар (Комі АССР), де вона працювала у Державному ансамблі пісні і танцю, викладаючи класичний танок. 

У 1979 році родина Тригубів переїхаладо України, до м. Шостка Сумської області, де хореографиня працювала у дитячій балетній студії, дитячому та дорослому ансамблях народного танцю та ансамблю пісні і танцю. 

1982 року Ірина Василівна зі своєю сім’єю приїхала до м. Суми, де разом із чоловіком заснували Народний художній колектив України хореографічний ансамбль «Радість» Сумського Палацу дітей та юнацтва.

2001 року родина Тригубів ініціювали створення кафедри хореографії при Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка, де Ірина Василівна упродовж 15 років працювала доценткою кафедри хореографії факультету мистецтв та була керівником факультетського хореографічного ансамблю «Натхнення».

І. В. Тригуб працювала у СумДПУ імені А. С. Макаренка до січня 2020 року.

Лауреат, переможець та володар «Гран-прі» багатьох фестивалів-конкурсів міського, обласного, всеукраїнського та міжнародних рівнів.

За багаторічну працю хореографка отримала: звання «Відмінник освіти України» (1987), звання «Заслужений працівник освіти України» (1992), орден «За заслуги перед містом III ступеня» (2009), почесну відзнаку Сумської міської ради «За майстерність» (2015) тощо. Ірина Тригуб – почесний член Академії мистецтв м. Амстердам (1996), її ім’я занесене в книгу «Педагогічна слава України» (2007) та «Енциклопедію Сумщина в іменах» (2004).

Ірина Василівна Тригуб померла 27 березня 2025 року та похована в м. Суми.

Справою життя І. В. Тригуб стала хореографія, а танець – пристрастю назавжди. Цю пристрасть вона прищеплювала своїм вихованцям.

Вона була засновницею і незмінною керівницею Народного художнього колективу хореографічного ансамбля «Радість». Саме хореографічному ансамблю сім’я Тригубів віддала велику частину свого життя – 36 років.

 Під їх керівництвом ансамбль «Радість» став справжньою візитівкою Сумщини. Ірина Василівна вкладала в кожен виступ не лише майстерність, а й частинку своєї душі. Тисячі дітей та підлітків у складі Народного хореографічного ансамблю «Радість» були учасниками численних всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Найяскравіший – це фестиваль в Америці (1994).

 Колектив під її керівництвом став Лауреатом премії М. Островського, йому присвоєно: почесне звання «Зразковий колектив України», звання «Народний художній колектив України»; ансамбль нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти України, Подяками міського голови м. Суми та багатьма іншими. Колектив «Радість» було внесено до книги «Літопис майбутнього України», присвяченої 30-тій річниці Незалежності України.

Багато випускників ансамблю обрали своєю професією хореографію, інші стали офіцерами, лікарями, вчителями, професійними спортсменами, працівниками телебачення, шоуменами, дипломатами та бізнесменами. 7 тисяч випускників – великий показник сумлінної праці.

В «Радості» не тільки навчали танцювати, але й мотивували гарно навчатися у школі, обирати спілкування з порядними людьми, прагнути отримати вищу освіту, здобути улюблену професію.

Ірина Василівна – автор багатьох науково-методичних праць, зокрема: «Теорія і методика викладання мистецтва балетмейстера» (2003); «Теорія і методика викладання класичного танцю» (2003); «Роль хореографічного мистецтва у вихованні учнівської молоді» (2006) тощо.

Також І. Тригуб була засновником та художнім керівником хореографічного ансамблю «Квіти Китаю» СДПУ імені А. С. Макаренка, де китайські студенти вивчали класичний танець, який зараз дуже цінується у Китаї.