Кагадєєв Леонід Павлович

Кагадєєв Леонід Павлович (21 березня 1861 – 09 березня 1944) – український музикант-піаніст, педагог, музично-громадський діяч. Засновник першого музичного училища в Сумах.

Народився в с. Михайлівка Лебединського повіту Харківської губернії (нині Лебединського району Сумської області) у родині збіднілого дворянського роду.

Леонід Кагадєєв закінчив Сумську Олександрівську чоловічу гімназію (нині Сумський класичний ліцей).

Після закінчення гімназії у 1877 році він вступив на медичний факультет Харківського університету (нині Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна), але незабаром був відрахований за участь у студентському русі. Цей факт поставив «пляму» в його біографії. Цього вистачило для арешту Л. Кагадєєва та через його юні роки та дворянське походження «помилували»: йому дали тюремний термін в один місяць. Звичайно, після такого інциденту під тиском ззовні студента-бунтівника відрахували з університету, а про кар’єру медика йому довелося забути.

Після цього Леонід Кагадєєв поїхав відпочити і оговтатися після важкого потрясіння у рідне село, де й остаточно вирішив тісно пов’язати своє життя з музикою.

Він відвідував уроки фортепіано відомого в Європі музиканта Іллі Слатіна та 1887 року закінчив Харківське музичне училище (нині Харківський музичний фаховий коледж імені. Б. М. Лятошинського). Під час навчання студент підробляв концертмейстером та хормейстером Харківського оперного театру.

У 1897 році Леонід Павлович повернувся до Сум та почав організовувати гастролі відомих виконавців. Багато він концертував сам, акомпанував відомим артистам, які приїздили до Сум, підтримував товариські відносини із відомими особистостями.

З 1916 року музикант викладав музику у першій приватній музичній школі Сум, заснованій піаністкою Н. Чуриловою.

1917 року Л. Кагадєєв зазнав переслідувань від влади за приналежність до дворянського роду: його позбавили громадянських прав, залишивши без пенсії, без роботи. Сім’я бідувала. Тоді Леонід Павлович і вирішив нагадати про своє «революційне» минуле та епізод під час навчання у Харкові, про протести проти царської влади. За це більшовики його «амністували»: йому повернули право голосу, пенсію та не репресували.

У 1920 році він відкрив на базі приватної музичної школи музичне училище та став її першим директором. Одночасно Л. Кагадєєв викладав у Першій жіночій гімназії, а згодом у кадетському корпусі.

Помер Леонід Павлович 9 березня 1944 року в місті Суми. 

Леонід Павлович Кагадєєв був дуже відомою людиною в Сумах, особливо серед творчої інтелігенції та в музичних колах. Це і не дивно, адже він був не лише піаністом-віртуозом, який акомпанував «батькові» Сум Павлу Харитоненку (цукровий магнат захоплювався грою на скрипці), а й викладав у провідних навчальних закладах міста та країни. 

Після повернення до Сум у статусі уповноваженого представника Московського відділення Російського музичного товариства Леонід Павлович концертував сам та організовував гастролі відомих виконавців: скрипалів Пеопольда Ауера і Єфрема Цимбаліста, співаків Леоніда Собінова, Івана Алчевського, Габріель та Емілії Крістман, піаністів Софії Метнер, Олександра Зілоті, композитора Антона Аренського, симфонічного оркестру Полтавського відділення під керівництвом Дмитра Ахшарумова та ін. 

Він прекрасно володів кількома іноземними мовами, мав найбільшу в Сумах нотну бібліотеку, якою користувалися всі музиканти міста. Піаніст усіма силами намагався популяризувати відомих музикантів того часу, а також був близьким з багатьма представниками культурного середовища, наприклад, українським письменником Іваном Карпенком-Карим, відомими акторами Михайлом Садовським і Панасом Саксаганським, актрисою Марією Заньковецькою, актором та драматургом Марком Кропивницьким.

Леонід Кагадєєв плідно працював на педагогічній ниві: в гімназії, кадетському корпусі, приватній музичній школі, заснованій 1916 року піаністкою Н. О. Чуриловою – випускницею Петербурзької консерваторії, на базі якої відкрилася музична професійна школа, першим директором якої і став Леонід Павлович. Він викладав гру на фортепіано і теоретичні дисципліни. У профільному навчальному закладі було кілька відділень: дитяче, середнє спеціальне із 4-річним курсом навчання та курс для дорослих.

Леонід Павлович із групою музикантів, таких же ентузіастів, ставив опери для дітей і лорослих, проводив численні «народні» лекції-концерти в повітах, у Сумах. Зокрема, викладачі та учні музпрофшколи, якою керував Кагадєєв, ставили оперу «Русалка» О. Даргомижського, сцени з «Євгенія Онєгіна» П. Чайковського та ін.